Спецпроект

"Варшавська битва" - просто кіно про любов і війну (ФОТО)

Якщо не чекати від нового фільму Єжи Гофмана чогось надзвичайного, то й не розчаруєшся. Гумор, трохи еротики, кров, любов, батальні сцени, красива реконструкція старовини - звичайний собі блокбастер. У нас таких не знімають.

"Найгірший фільм Гофмана, який я бачив у житті. Тотальний провал - змарнував 2 години часу, про гроші вже не кажу. Ані фільм воєнний, ані мелодрама чи кіно про кохання. Безнадійно - не раджу то дивитися нікому... Думаю, що час пана Гофмана скінчився. Телесеріал "1920: війна і кохання" і той був кращий".

Це один із численних відгуків польських глядачів на останній фільм режисера Єжи Гофмана - "Варшавська битва. 1920".

Польська афіша "Битви Варшавської". Всі фото: new.o.pl

Я чув кілька подібних відгуків від українських синефілів, з якими дивився це кіно на відкритті фестивалю "Молодість" - мовляв, сюжет тривіальний, персонажі пласкі, розв'язка передбачувана, спецефекти заради спецефектів тощо.

Трейлер "Варшавської Битви. 1920" (ВІДЕО)

Тим часом читачі ІП в коментарях просять подробиць про "Варшавську битву". Я не кінокритик, тому просто перекажу свої враження.

Головна героїня танцює в кабаре і любить, дуже любить головного героя. Акторка, до речі, супер-зірка в Польщі, прославилася участю у якомусь танцювальному телешоу

Не знаю, чим відрізняється "мелодрама" від "фільму про кохання", зате знаю, що є така штука в літературознавстві як "рецепт історичного роману Вальтера Скотта". Коли закохана пара мусить долати вир буремних історичних подій, щоб возз'єднатися разом.

Гофмановий "Вогнем і мечем", до речі, саме такий фільм. Але вкупі зі свіжим, позбавленим УРСРівської класової ідейності поглядом на яскраві часи Хмельниччини він не залишив глядачів байдужими, як це сталося з прем'єрою "Варшавської битви".

 Вони одружуються, але йому треба йти до війська

Під час перегляду я робив нотатки, тож тримайте у хронологічному порядку:

Польща врятувала світ від "червоної чуми". Від початку задається головна інтрига - Ленін анонсує європейську соціалістичну федерацію, а потім світову революцію. "Польша, Гегмания, Фганция - а потом ВЕСЬ МИГ!" Ту-ду-ду-дууу! Титр із назвою фільму.

Українсько-польський похід 1920 року на Київ. Не показано жодних міст, дія відбувається на пересічній наддніпрянській природі. Ключова фраза Пілсудського: "Якщо українці не підтримають Петлюру, наша перемога над більшовиками розсиплеться як пісок".

Селянські повстання 1920-21 років. Як українці (не) підтримували Петлюру

Іноземні гранти. Коли хвацьке військо польське їде підтримувати похід Петлюри, на околиці Варшави його перестріває пікет - типу робітничий, тільки робітники дуже вже ущербно виглядають - з транспарантом "Руки геть від Червоної Росії!" І ті, хто тримають цей транспарант, плюють на нього.

 Похід Першої кінної

Більшовики як орда. Якби Гофман згодився знімати "Чорного Ворона", то можна було би використати не тільки реквізит "Варшавської битви", але й акторську базу масовки. Червона армія - це військо потвор, які весь час ґвалтують, регочуть, жеруть, випорожнюються в палацах знімають з іще живих чоботи тощо. Все як описував відомий український журналіст Ісаак Бабель.

Недарма навіть Василю Шкляру сподобалося, "як режисер показав загарбника-більшовика. В нього російське військо - це брудна, груба й тура орда. В цьому я з ним солідарний". Європу і "весь світ" іде завойовувати не просто "червона чума", а нецивілізовані варвари зі Сходу.

Благородне військо польське їде на Схід з цивілізаційною місією

Комісар Биковський. На відміну від Шкляра, де командирами червоних часто зображені євреї (так часто й було, і я думаю, що цей момент, вкупі з гайдамацькою жорстокістю описуваних сцен, сильно шокував бідолашного Гофмана), польський режисер зробив командиром червоних поляка. "Був на засланні - і польську трошечки забув".

Фігура чекіста настільки яскрава, що його прізвище - єдине, яке мені запам'яталося з-поміж усіх персонажів. Саме через нього глядачеві відкриваються поняття "червоної чуми": "ЧК - найкращий винахід революції... Дзержинський учив нас ліквідувати всіх, хто в чомусь перший. Тому ми убиваємо офіцерів. Армія без командирів - не армія, а народ без вождів - не народ".

 Чекіст Биковський виконує "не помсту, а народну справедливість"

Більшовики карикатурні - від Биковського до Сталіна. "Ви хто за політичними переконаннями? - Еее... Поступовець! - Значить, безпартійний комуніст". Всі в залі регочуть. Сталін ображений і смішний - можливо, саме в цей момент в ньому з'являється комплекс щодо поляків і галичан (бо Львів же так і не змогли взяти).

Картавий Ленін, який у фіналі печалиться провалом експорту революції "Доведеться будувати соціалізм в одній країні", теж викликає сміх. От тільки не дуже зрозуміло, як такі смішні опоненти дійшли аж до Варшави.

"Незнаному козакові". Де поховані українці, які у 1920-му захищали Варшаву (ЕКСКУРСІЯ)

Образ розділеної країни. Щойно сшита з уламків трьох імперій, в 1920 році Польща була ще більш розділена внутрішньо, ніж Україна у, скажімо, 1991-му. Гофман показав цей дивний стан через сварку двох польських солдатів, які згадують, як воювали в Першій світовій - один за австрійську, інший за російську монархію. "А ми вам тоді добре в дупу дали! - Бо цариця була німкеня!"

Героя-веселуна мають розстріляти вранці - за те, що захистив честь своєї дружини...

Улюблені типажі Гофмана. У "Битві" є і тілиста цицьката селянка - типова Руслана Писанка, тільки розмовляє білоруською "трасянкою". Є й красунчик Домогаров - цього разу він зображає хвацького кубанського козака-рубаку, який дуже не любить комуністів і розмовляє чистісінькою російською.

Ще є клюквенний персонаж Єлєна Ніколавна - така собі старорежимна російська дама. Кон'юнктурою пахне, якщо чесно - всіх похвалив режисер, тільки неіснуючій державі дісталося на горіхи.

 ...але він потрапляє в полон до більшовиків...

Роль українців у "чуді над Віслою". На відміну від "білих" козаків, у фільмі немає жодного візуальної згадки про армію УНР. Тільки один раз Пілсудський згадує "українців генерала Безручка", які відважно боронять Замостя - тих самих, у яких він через рік попросить пробачення за те, що Варшава підпише мирний договір з УРСР.

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Зрештою, чому ми маємо вимагати, щоб Гофман показував армію УНР? Це ж наша історія і нам її знімати чи не знімати.

...але з полону його визволяє козак Домогаров. "Ну, бывай, поляк!"

Глючний ефект 3-D. Досі не доводилося дивитися фільми в такому форматі, але враження не особливі. Спецефекти, можливо, і класно виглядають, але в мене об'ємне зображення чомусь стійко асоціювалося з тьмяними діарамами в наших занедбаних музеях. Весь час ловив себе на думці, що у вітрину дивлюся. :)

Класні зйомки. Шкода навіть, що це 3-D, а не звична плівка. Операторська робота може порадувати тих, хто розчарується сценарієм. Сценарій справді банальний, але, можливо, так і задумувалося.

Чи сподобалася "Битва" мені? Швидше так, ніж ні. Я не чекав історичної правди чи несподіваного сюжету, тому й не розчарувався.

 Пілсудського грає Данієль Ольбрихський

Подібного штибу фільми важливі якраз не історичною правдою чи сюжетом, а атмосферою.

Вони оживляють мертві чорно-білі знімки початку сторіччя для звичайного громадянина, вони розповідають йому про історію - хай навіть замість львівських професорів в цій історії задіяні наркомани з варшавської богеми (йдеться про справжній і основний факт "чуда над Віслою" - розшифровку більшовицького радіокоду, яка уможливила контратаку польських військ у вірному місці).

Чим воювала Дієва армія УНР. Одяг і зброя (ФОТО)

І коли дивишся "Варшавську битву", новостворена польська держава виникає на екрані в усій красі - відтворена так виразно, що якби фільм побачив Маяковський, він би вже не ставив питань із вірша про польський паспорт: "Откуда, мол, и что это за географические новости?".

 "От евгопейской федегации - к миговой геволюции!"

Що ми знаємо про Акт Злуки чи Червоне козацтво? Кілька розпливчастих фоток, які мандрують від сайту до сайту, від однієї телепрограми до іншої. А це ж безліч яскравих деталей - від солдатської уніформи до політичних жартів. Добре знятий фільм із мінімальним сюжетом зробить ці події кольоровими, поселить їх у пам'яті мільйонів людей.

Із цих мільйонів кілька людей із часом доберуться до архівів, змінивши кіноверсію подій на статечний науковий фактаж. І так без кінця. Змагання науки і популяризаторства :)

 Ксьондз піднімає в атаку солдатів, і вони одразу перестають гинути від щільного кулеметного вогню і перемагають

У живому, не животіючому кінематографі мають квітнути тисячі квітів. І мелодрами, і фільми про кохання, і молитви за гетьмана Мазепу, і попса. Так виховується глядач.

Режисер "Міцного горішка" зняв бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Польський тінейджер подивиться "Варшавську битву" і вийде з кінотеатру не тільки від враженням від "крутого" сюжету і 3D-спецефектів, але й із фактом (хай навіть це й не особливо відповідає дійсності), що поляки колись врятували цілий Євросоюз.

 Фінальний кадр - герой і героїня нарешті зустрілися

Прийде час, і він подивиться "Вогнем і мечем", "Ва-Банк", "Катинь", а там, дивись, і до "Попелу й діаманту" справа дійде.

Віталій Скальський: 28 березня — Міжнародний день історика?

Інтернетом шириться інформація про відзначення 28 березня Міжнародного дня історика. Проте… В Україні ніхто і ніколи не встановлював дня історика. ООН теж такого дня не встановлювала.

Євген Чикаленко: Центральна Рада та більшовицька навала

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Ярина Ключковська: "Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.