Прикарпатські депутати скинулися по 10 тисяч кожен на палац Потоцьких

Iвано-Франкiвська мiська рада вирiшила провести реставрацiю в'їзної брами пам'ятки архiтектури XVII столiття - комплексу палацу родини Потоцьких - засновникiв мiста за благодiйнi кошти.

Вiдповiдне рiшення про це ухвалила у четвер сесiя Iвано-Франкiвської мiськради, повідомляє "Інтерфакс".

Депутати доручили департаменту архiтектури та мiстобудування забезпечити капiтальний ремонт (реставрацiю) пам'ятки до 1 травня 2012 року, а фiнансовому управлiнню - вiдкрити благодiйний рахунок для збирання коштiв.

Як повiдомив секретар мiськради Руслан Марцiнкiв, загальна вартiсть виготовлення проектно-кошторисної документацiї та реставрацiйних робiт - 280 тис. грн.

Оскiльки, за його словами, держбюджет не видiлив коштiв на реалiзацiю заходiв iз пiдготовки та вiдзначення 350-рiччя Iвано-Франкiвська, Р. Марцiнкiв запропонував, щоб мiськрада звернулася до пiдприємцiв, депутатiв, жителiв мiста для фiнансової пiдтримки проекту.

У вiдповiдь на цю iнiцiативу голова бюджетної комiсiї Роман Онуфрiв запропонував депутатам внести свої особистi кошти на реставрацiю символiчної для Iвано-Франкiвська пам'ятки архiтектури i водночас заявив про те, що вiн особисто перерахує на благодiйний рахунок 10 тис. грн.

Починання депутата пiдтримали i 18 iнших депутатiв, якi протягом 10 хвилин заявили про свої намiри перерахувати на реалiзацiю проекту загалом близько 200 тис. грн. Зокрема, мiський голова Iвано-Франкiвська Вiктор Анушкевiчус вирiшив пожертвувати свою мiсячну зарплату (7-8 тис. грн), а вiд членiв своєї сiм'ї надати ще 10 тис. грн.

Анушкевiчус також наголосив, що фiзичне зношення будiвель комплексу палацу Потоцьких становить 80% i єдина автентична споруда, яка ще можна врятувати, - це в'їзна брама в стилi бароко.

Як повiдомлялося ранiше, Iвано-Франкiвськ просить у Кабмiну 80 млн грн на пiдготовку та святкування 350-рiччя мiста, яке вiдзначатимуть у травнi 2012 року.

Палац Потоцьких - пам'ятка архiтектури XVII столiття. Останній кількадесят років у комплексі розмiщувався вiйськовий шпиталь, який на початку 2000-их було приватизовано ТОВ "Карпатська нафтова компанiя".

У 2007 році палац перейшов у власність міста. Але документацiю з передання пам'ятки власник не оформив. Нинi палац Потоцьких перебуває у занедбаному станi.

У березні 2011 року мер Івано-Франківська Анушкевічус повідомляв, що влада планує перетворити палац Потоцьких на Галицький культурний центр.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.