Прикарпатські депутати скинулися по 10 тисяч кожен на палац Потоцьких

Iвано-Франкiвська мiська рада вирiшила провести реставрацiю в'їзної брами пам'ятки архiтектури XVII столiття - комплексу палацу родини Потоцьких - засновникiв мiста за благодiйнi кошти.

Вiдповiдне рiшення про це ухвалила у четвер сесiя Iвано-Франкiвської мiськради, повідомляє "Інтерфакс".

Депутати доручили департаменту архiтектури та мiстобудування забезпечити капiтальний ремонт (реставрацiю) пам'ятки до 1 травня 2012 року, а фiнансовому управлiнню - вiдкрити благодiйний рахунок для збирання коштiв.

Як повiдомив секретар мiськради Руслан Марцiнкiв, загальна вартiсть виготовлення проектно-кошторисної документацiї та реставрацiйних робiт - 280 тис. грн.

Оскiльки, за його словами, держбюджет не видiлив коштiв на реалiзацiю заходiв iз пiдготовки та вiдзначення 350-рiччя Iвано-Франкiвська, Р. Марцiнкiв запропонував, щоб мiськрада звернулася до пiдприємцiв, депутатiв, жителiв мiста для фiнансової пiдтримки проекту.

У вiдповiдь на цю iнiцiативу голова бюджетної комiсiї Роман Онуфрiв запропонував депутатам внести свої особистi кошти на реставрацiю символiчної для Iвано-Франкiвська пам'ятки архiтектури i водночас заявив про те, що вiн особисто перерахує на благодiйний рахунок 10 тис. грн.

Починання депутата пiдтримали i 18 iнших депутатiв, якi протягом 10 хвилин заявили про свої намiри перерахувати на реалiзацiю проекту загалом близько 200 тис. грн. Зокрема, мiський голова Iвано-Франкiвська Вiктор Анушкевiчус вирiшив пожертвувати свою мiсячну зарплату (7-8 тис. грн), а вiд членiв своєї сiм'ї надати ще 10 тис. грн.

Анушкевiчус також наголосив, що фiзичне зношення будiвель комплексу палацу Потоцьких становить 80% i єдина автентична споруда, яка ще можна врятувати, - це в'їзна брама в стилi бароко.

Як повiдомлялося ранiше, Iвано-Франкiвськ просить у Кабмiну 80 млн грн на пiдготовку та святкування 350-рiччя мiста, яке вiдзначатимуть у травнi 2012 року.

Палац Потоцьких - пам'ятка архiтектури XVII столiття. Останній кількадесят років у комплексі розмiщувався вiйськовий шпиталь, який на початку 2000-их було приватизовано ТОВ "Карпатська нафтова компанiя".

У 2007 році палац перейшов у власність міста. Але документацiю з передання пам'ятки власник не оформив. Нинi палац Потоцьких перебуває у занедбаному станi.

У березні 2011 року мер Івано-Франківська Анушкевічус повідомляв, що влада планує перетворити палац Потоцьких на Галицький культурний центр.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.