Прикарпатські депутати скинулися по 10 тисяч кожен на палац Потоцьких

Iвано-Франкiвська мiська рада вирiшила провести реставрацiю в'їзної брами пам'ятки архiтектури XVII столiття - комплексу палацу родини Потоцьких - засновникiв мiста за благодiйнi кошти.

Вiдповiдне рiшення про це ухвалила у четвер сесiя Iвано-Франкiвської мiськради, повідомляє "Інтерфакс".

Депутати доручили департаменту архiтектури та мiстобудування забезпечити капiтальний ремонт (реставрацiю) пам'ятки до 1 травня 2012 року, а фiнансовому управлiнню - вiдкрити благодiйний рахунок для збирання коштiв.

Як повiдомив секретар мiськради Руслан Марцiнкiв, загальна вартiсть виготовлення проектно-кошторисної документацiї та реставрацiйних робiт - 280 тис. грн.

Оскiльки, за його словами, держбюджет не видiлив коштiв на реалiзацiю заходiв iз пiдготовки та вiдзначення 350-рiччя Iвано-Франкiвська, Р. Марцiнкiв запропонував, щоб мiськрада звернулася до пiдприємцiв, депутатiв, жителiв мiста для фiнансової пiдтримки проекту.

У вiдповiдь на цю iнiцiативу голова бюджетної комiсiї Роман Онуфрiв запропонував депутатам внести свої особистi кошти на реставрацiю символiчної для Iвано-Франкiвська пам'ятки архiтектури i водночас заявив про те, що вiн особисто перерахує на благодiйний рахунок 10 тис. грн.

Починання депутата пiдтримали i 18 iнших депутатiв, якi протягом 10 хвилин заявили про свої намiри перерахувати на реалiзацiю проекту загалом близько 200 тис. грн. Зокрема, мiський голова Iвано-Франкiвська Вiктор Анушкевiчус вирiшив пожертвувати свою мiсячну зарплату (7-8 тис. грн), а вiд членiв своєї сiм'ї надати ще 10 тис. грн.

Анушкевiчус також наголосив, що фiзичне зношення будiвель комплексу палацу Потоцьких становить 80% i єдина автентична споруда, яка ще можна врятувати, - це в'їзна брама в стилi бароко.

Як повiдомлялося ранiше, Iвано-Франкiвськ просить у Кабмiну 80 млн грн на пiдготовку та святкування 350-рiччя мiста, яке вiдзначатимуть у травнi 2012 року.

Палац Потоцьких - пам'ятка архiтектури XVII столiття. Останній кількадесят років у комплексі розмiщувався вiйськовий шпиталь, який на початку 2000-их було приватизовано ТОВ "Карпатська нафтова компанiя".

У 2007 році палац перейшов у власність міста. Але документацiю з передання пам'ятки власник не оформив. Нинi палац Потоцьких перебуває у занедбаному станi.

У березні 2011 року мер Івано-Франківська Анушкевічус повідомляв, що влада планує перетворити палац Потоцьких на Галицький культурний центр.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.