Після Сталіна у Запоріжжі з'явився Гітлер. Теж хоче пам'ятника (ФОТО)

У Запоріжжі з'явився білборд із зображенням Адольфа Гітлера.

Плакат розміщено на будинку над одним із жвавих перехресть обласного центру.

На ньому зображений Гітлер на тлі пам'ятника Сталіну з підписами "Чим я гірше?" і "Ставте і мені пам'ятник".

 

За даними "Репортера Запоріжжя", плакат розмістила одна з газет обласного центру разом із закликом "Позбавимо місто від ганьби", протестуючи таким чином проти встановлення пам'ятника Сталіну.

Планується, що плакат із зображенням Гітлера висітиме один місяць.

Нагадаємо, що в листопаді 2011 року громадська організація "ГРАД" повідомила, що запорізькі оператори реклами відмовляються вішати білборди зі Сталіним і Гітлером.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».