У Запоріжжі відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіним і Януковичем

Запорізькі оператори реклами відмовляються розміщувати біл-борди зі Сталіном, Гітлером і словами Януковича.

Про це "Історичній Правді" повідомили у громадській організації ГРАД.

Наводимо уривки із їхньої заяви:

"У відповідь на спорудження у Запоріжжі пам'ятника Сталіну громадська організація ГРАД вирішила встановити у цьому місті антисталінські біг-борди.

Було виготовлено два макети бордів: один із зображеннями Гітлера і Сталіна, який дорівнює двох диктаторів як таких, що скоїли злочини проти людства, і другий зі словами Віктора Януковича, де президент покладає на сталінську владу відповідальність за геноцид.

Вісім місцевих операторів зовнішньої реклами, до яких звернулася наша організація, відмовили у розміщенні на своїх конструкціях обидвох сюжетів без жодних пояснень. І це при тому, що вони не містять нічого протизаконного.

Не бачу іншої причини такої поведінки, окрім страху. Не перед  комуністами, а перед владою і тією атмосферою в країні, яка нагадує сталінський 37-й рік.

На перший погляд є повним абсурдом небажання розміщувати цитату Януковича, адже це слова діючого президента. Але є пояснення: рекламісти, як і багато громадян, не вірять у серйозність та щирість засудження Януковичем Сталіна та його тоталітарного режиму...

...Щоби остаточно переконатися, чого варті “антисталінські” заяви євроінтегратора Януковича, і як до них ставиться місцева влада, ГРАД звернувся до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням розмістити слова президента на біг-бордах, призначених для соціальної реклами..."

Нагадаємо, що 14 листопада мер Запоріжжя дав доручення перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.