Пам'ятка на Хрещатику, яка не давала побудувати хмарочос, проіснувала тільки місяць

Тільки місяць скандальний будинок на вул. Грушевського, 4-б пробув у статусі пам’ятки. Днями київська влада позбавила будівлю, на місці якої збираються побудувати 50-поверховий готель, статусу нововиявленої пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що 21 вересня 2011 року на засіданні Науково-методичної ради при Київському науковому методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії культури, будинку надали статус нововиявленої пам’ятки культурної спадщини.

На підставі вказаного рішення Науково-методичної ради, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА 31 жовтня 2011 року видало наказ про включення зазначеного будинку до переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Пам’ятку не встигли занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

"Але свято на вулиці пам’яткозахісників було недовгим. Статус як надали, так і забрали. Переконаний, що за відміною статусу історичного будинку, визирають вуха забудовників і високопосадовців", - упевнений Бригинець.

Будинок на вул. Грушевського, 4-б передали під знесення ТОВ "Грааль" для будівництва за цією адресою 160-метрового готельного комплексу. Проект був розкритикований авторитетними архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення, але не був скасований владою.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.