АНОНС: У Києві відбудеться виставка до 315-річчя Конституції Пилипа Орлика

З нагоди 315-ї річниці Конституції Пилипа Орлика, до Дня Конституції України Національний заповідник "Гетьманська столиця" спільно з Музеєм книги і друкарства України підготували виставковий проєкт "Пилип Орлик. Шлях гетьмана".

Про це інформує Музей книги і друкарства України.

Це перша виставка, яка розкриває багаторічну зовнішньополітичну діяльність Гетьмана на європейській арені задля здобуття свободи "козацької нації" та творення антиросійської коаліції.

Основою виставки є оригінальні експонати: стародруки, книги, мапи, гравюри, картини, кахлі, зброя з колекцій Національного заповідника "Гетьманська столиця" і Музею книги і друкарства України. Доповнюють тему копії документів з Центрального державного історичного архіву України, Інституту рукопису НБУ імені В.І. Вернадського, архівів Швеції, Польщі та Франції.

Вперше загалу представляються копії документів з Державного архіву Швеції, виявлені істориками заповідника в 2024 року за підтримки Міністерства закордонних справ України.

Коли: 24 червня о 14:00

Де: Музей книги і друкарства України, Київ, вул. Лаврська, 9

Виставку можна оглянути в Музеї книги і друкарства України з 24 червня до 1 грудня 2025 року.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.