У Польщі засудили чиновника соціалістичних часів - за військовий стан 1981-го

У Варшаві завершився процес у справі двох колишніх високопоставлених осіб, відповідальних за введення в Польщі воєнного стану в році 1981 році.

Про це повідомляє НУН.

Згідно з вердиктом, колишній перший секретар правлячої тоді Польської об'єднаної робочої партії Станіслав Каня визнаний невинним, оскільки не брав участі і не мав відношення до введення воєнного стану.

Тим часом Чеслав Кіщак, який займав у ті роки пости міністра внутрішніх справ і командувача внутрішніми військами, визнаний винним і засуджений до двох років позбавлення волі умовно. Вирок винесено у відсутності обвинуваченого.

У рамках іншого судового процесу щодо подій 1981 року проходить тодішній польський керівник генерал Войцех Ярузельський. Дата слухань поки не визначена, зважаючи на важкий стан його здоров'я.

Військовий стан було введено в Польщі 13 грудня 1981 року, кілька тисяч діячів опозиції були інтерновані, а страйки придушувалися за допомогою армії.

Багато опозиціонерів з незалежного профспілкового руху були засуджені до тюремного ув'язнення, а деякі були змушені емігрувати. Воєнний стан офіційно було скасовано в липні року 1983 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.