У Франківську назвали вулицю ім'ям засновника дивізії "Галичина"

Iвано-Франкiвська мiська рада ухвалила рiшення перейменувати вулицю Iндустрiальну на вулицю iменi Володимира Кубiйовича - українського енциклопедиста і одного з ідеологів створення дивізії військ СС "Галичина".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Виступаючи на сесiї мiськради, заступник мiського голови Iвано-Франкiвська Михайло Верес нагадав: Володимир Кубiйович є вiдомим ученим - етнографом, географом, iсториком, суспiльно-полiтичним дiячем. Крiм того, вiн очолював редакцiю 10-томної "Енциклопедiї українознавства".

Секретар мiськради, представник партії "ВО "Свобода" Роман Марцiнкiв зазначив, що Кубiйович стояв бiля витокiв формування 14-ї гренадерської дивiзiї військ СС "Галичина" (Першої української) i заявив, що з iнiцiативою про назву вулицi його iм'ям виступила громадська органiзацiя ветеранiв дивiзiї.

"Враховуючи те, що сьогоднi i так йде наступ на українськiсть, ми маємо таким чином пiдтримувати українськi цiнностi", - наголосив вiн.

Греко-католицькі капелани в дивізії "Галичина"

Володимир Кубiйович народився в 1900 роцi на Лемкiвщинi у мiстi Новий Сонч (нинi - Польща) в українсько-польськiй родинi.

 

Закiнчив Ягеллонський унiверситет у Краковi, у цьому ж мiстi працював доцентом до 1939 року.

У мiжвоєннiй Польщi послiдовно обстоював українськi геополiтичнi iнтереси, був одним iз лiдерiв українського нацiонального руху.

В 1940 роцi став професором Вiльного українського унiверситету в Празi.

Був активним прибiчником спiвпрацi з нiмцями, очолював Український центральний комiтет у Краковi - єдину українську неполiтичну громадську органiзацiю, визнану нiмецькою владою в Генерал-губернаторствi [адміністративна одиниця Третього рейху на території Польщі і Галичини].

У квiтнi 1943 року Кубiйович був одним з iнiцiатором формування дивiзiї "Галичина" i якийсь час очолював її вiйськове управлiння, але незабаром на цю посаду було призначено етнiчного нiмця.

З 1944 року мешкає у Парижi.

В повоєннi роки Кубiйович займався переважно науковою дiяльнiстю, став автором кiлькох фундаментальних робiт з українiстики.

За своє життя написав понад 80 наукових робiт з географiї України: "Територiя i населення українських земель" (1935), "Атлас України i сумiжних країв" (1937), "Географiя українських i сумiжних земель" (1938, 1943), "Українськi етнiчнi групи Галичини "(1953) та багато iнших.

Помер в 1985 роцi у Сарселi (Францiя), де розміщувалася європейська філія Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Книги В. Кубiйовича широко перевидавалися в Українi пiсля 1991 року, на честь нього було випущено поштову марку. Багато статтей української "Вікіпедії" містять посилання на роботи Кубійовича, особливо на редаговану ним "Енциклопедію українознавства".

Як створювалася українська енциклопедія на Заході і що з нею зараз

Нагадаємо, у жовтні 2011 року з ініціативи партії "ВО "Свобода" y Стрийському районі Львівщини перейменували центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". Після скандалу, який виникнув, вулиці залишили стару назву.

Про інші перейменування вулиць в Україні читайте на ІП за тегом "топоніміка".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.