ВУЛИЦІ ВОЇНІВ "НАХТІҐАЛЮ" НА ЛЬВІВЩИНІ НЕ БУДЕ

Голова Нежухівскої сільської ради Михайло Яхван в п'ятницю наклав вето на рішення ради про перейменування вулиці Миру в селі Райлів на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Про це повідомляє "Комерсант".

Після недільного богослужіння люди оточили сільського голови біля церкви і зажадали "повернути вулицю Миру".

За словами Михайла Яхвана, відбудеться позачергова сесія сільради, де буде прийнято рішення зберегти колишню назву вулиці.

"Батальйон "Нахтіґаль" тут ніколи не був, ніхто зі старожилів села чи їхніх родичів не був у його складі", - пояснив голова сільради.

За словами голови, він не очікував "такого скандалу", а представники політичної партії "ВО Свобода" ввели в оману і його, і жителів села.

"До нас звернулися "свободівці" з пропозицією перейменувати вулицю. Почали збирати підписи - згоду дали тільки 38 чоловік з 322 мешканців села. Крім того, оскільки "ВО Свобода" виступила ініціатором такого рішення, то й селяни, і депутати ради думали, що всі фінансові питання з перереєстрації документів і виготовлення табличок візьме на себе саме ця партія", - додав Яхван.

Голова львівської обласної організації партії "ВО Свобода" Ірина Сех відмовилася коментувати ситуацію. Ініціатор перейменування вулиці у селі Райлів, депутат Стрийської райради від "ВО Свобода" Мар'ян Берездецький також уникає коментарів.

Нагадаємо, що минулого тижня за пропозицією Берездецького, який сказав, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів", Нежухівська сільська рада Стрийського району Львівщини перейменувала центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Прем'єр-міністр України Микола Азаров назвав таке рішення "ганьбою" і обіцяв поскаржитися Європі на депутатів від "Батьківщини", які підтримали перейменування.

У грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано. Більшість бійців згодом перейшли в УПА.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.