Презентують нову "Україну Модерну". Про фронтіри, пограниччя і окраїни

Редакція інтелектуального часопису "Україна Модерна", Центр польських та європейських студій НаУКМА й Науково-дослідницький центр "Суспільство прикордоння: минуле та сучасність" запрошують на презентацію нового, 18-го тому журналу "Україна Модерна".

Новий том вийшов під назвою: "Пограниччя. Окраїни. Периферії".

Презентація відбудеться 19 січня о 17:00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

18-й том "України Модерної" становить собою спробу певним чином узагальнити дискусії останніх двадцяти років навколо феноменів кордону та прикордоння, а також з'ясувати, наскільки плідними для дослідника (в методологічному сенсі) можуть бути класична "теорія фронтиру" (frontier theory) Фредерика Джексона Тернера та доволі нова, особливо в українському контексті, концепція "прикордоння" (borderlands).

Крім "фронтирних" ідей цей том "України Модерної" порушує багато інших проблем – від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930-х-1940-х роках до суперечки щодо термінології в історіографії радикальних селянських сект XIX століття.

Під час зустрічі редактори "України Модерної" також розкажуть про нову веб-сторінку журналу www.uamoderna.com. В презентації візьмуть участь: редактор-засновник часопису Ярослав Грицак, член редакційної ради журналу Остап Середа.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.