У Херсоні відкрили пам'ятну дошку українському руху 1917 року

На перехресті вулиць Суворова та Комунарів в Херсоні вcтановили пам'ятний знак на честь першого в місті українського суспільно-політичного товариства “Українська Хата”.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Українська Хата" в 1917 році стала масовим рухом серед херсонців. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії.

Меморіальну дошку встановлено благодійною ініціативою “Героїка” за сприяння депутатів міської ради Станіслава Трошина, Віктора Гаврилюка, Миколи Халупенка.

Благодійна ініціатива “Героїка” має на меті популяризацію історії збройної боротьби за незалежність. У Херсоні - це вже друга меморіальна дошка, встановлена "Героїкою". У січні 2011 р. було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки (на будинку по вул. Урицького, 65).

У 2010 р., за сприяння “Героїки”, у с. Зміївка Бериславського району, побудовано меморіал “Борцям за волю України”.

У 2011 р., у с. Кіндійка, на могилі стрільця УПА Йосипа Пилипчака встановлено пам'ятник у вигляді козацького хреста.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.