Анонс: презентація книги про закарпатця на Колимі

У Києві презентують книгу про долю закарпатця в роки Другої світової і повоєнні десятиліття.

Захід відбудеться в середу, 25 січня в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) о 17:00.

Автор книги Мирослав Дочинець у дні своєї юності познайомився із дивовижним чоловіком. Його спогади майбутній письменник ретельно занотовував. Життєпис закарпатського мудреця Андрій Ворона став основою для книги "Вічник" (так його назвали на Колимі).

Сам автор про головного героя книги каже:

"Хлопчик із закарпатської глибинки, який за сто років пройшов таку ж мартирію, як і його нещасний край. Обійшов усі концентровані кола пекельної історії, бездомності в рідному домі, щоб дійти до істини: дім – це твоя душа. Там ти завжди вдома.

Навіть на чужині, навіть із чужинцями на рідній землі, які відбирали в нього все, але  не могли відібрати безсмертної душі. Заганяли в дику хащу, в монастир, виганяли з вітцівщини, кидали на поле бою, гноїли в таборах, зневажали його унікальний хист, а він відплачував їм... терпінням і любов'ю. І він переміг, а вони програли".

Учасники: автор книги – Мирослав Дочинець, дисидент, доктор філософії Євген Сверстюк, поет Василь Герасим’юк, письменник Павло Вольвач, літературознавець Михайло Слабошпицький.

"Такої книги давно бракує в українському культурному просторі, - сказав Євген Сверстюк. - Книги про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX віку. Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності".

"Вічник" висунуто Національною спілкою письменників України на здобуття Національної премії імені Шевченка.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.