Вийшов збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" (ФОТО)

Кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету видала науковий збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" під редакцією Кеворка Бардакчяна, Франка Сисина та Андрія Ясиновського.

 Про це повідомляє Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету.

Науковий збірник присвячений пам'яті видатного українського вченого-вірменознавця, професора Ярослава Дашкевича і включає в себе матеріали однойменної наукової конференції,  яка проходила у Львові 29-31 травня 2008 року.

Збірник видано за сприяння КІУС та призначено для широкого кола вчених, що займаються дослідженнями історії та культури вірмен України.

 Обкладинка збірника

Поміж опублікованого у збірнику: нарис Ярослава Дашкевича про вірменське самоврядування в Києві у XV-XVII сторіччях, стаття Ірини Гаюк про історію вірменської культури в Україні, нарис Ануша Тер-Мінасяна про архітектуру Вірменської церкви у Львові, тексти про ранньомодерні вірменські рукописи в Галичини, Поділлі і на Буковині тощо.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.