Сейм Латвії визнав геноцид вірмен. МЗС Туреччини відповіло

Сейм Латвії визнав геноцид вірмен в Османській імперії, прийнявши декларацію із засудженням дій турків в 1915—1923 роках.

Про це пише LETA.

 
Вірменський інститут-музей геноциду поширив фото 1915 року, на якому зображено останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш

У декларації сказано, що влада Османської імперії несе пряму відповідальність за депортацію, тортури і вбивства вірмен. Сейм засуджує ці злочини проти людяності.

Декларацію підготували 40 депутатів, а на дебатах депутат Європарламенту Роман Наудіньш закликав парламент Вірменії визнати геноцид латишів і окупацію країн Балтії, але підкреслив, що парламенти повинні уважно розглядати такі декларації, оскільки це має певні наслідки.

Міністерство закордонних справ Туреччини засудило рішення Латвії.

"Рішення, прийняте сьогодні парламентом Латвії про визнання подій 1915 року так званим геноцидом, є нікчемною спробою переписати історію з політичних мотивів.

Відкидаємо і рішуче засуджуємо це провальне і незаконне рішення. Парламенти — це не майданчик для написання історії і висловлювання звинувачень", — сказано в заяві відомства.


Нагадуємо, 24 квітня 2021 року Президент США Джо Байден визнав геноцид вірмен. Туреччина пригрозила відповіддю і викликала в МЗС посла США.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.