Анонс: програма круглого столу "Голокост і геноциди"

Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова Доба" і програма досліджень історії сучасної України ім. Петра Яцика у партнерстві із Всеукраїнським центром дослідження Голокосту "Ткума" анонсують проведення другої частини круглого столу "Пам'ять про війну – проти війни пам’ятей".

Друга зустріч, яка має назву "Голокост і геноциди", відбудеться 3 лютого 2012 року у Київському будинку вчителя (вул.Володимирська, 57). 

Початок роботи о 10:00.

Метою круглого столу є ініціювання серед істориків-науковців та вчителів історії відкритої дискусії  щодо подолання суспільних протиріч, які стосуються пам’яті про Другу світову війну та її уроків для сучасної України й європейської спільноти.

ПРОГРАМА:

9-30
Відкриття роботи
1 сесія. ГОЛОКОСТ. Модератор  - проф.  Ярослав Грицак
10-00
Голокост євреїв та циган в Україні
Проф. Карел Беркгофф,  Центр дослідження історії Голокосту та геноцидів  Королівської академії мистецтва та наук  (Нідерланди)
10-30
Голокост євреїв: російський вимір
Проф.  Олег Будницький,  Інститут Російської історії Російської академії наук  (Росія)
11-00
Дискусія
12-00

Перерва на каву/чай

2 сесія.

ІНШІ ГЕНОЦИДИ   Модератор –  проф. Юрій Шаповал

12-30

"Волинська різанина" та "акція Вісла"

Проф. Гжегож Мотика,  Ягелонський університет (Польща)

13-00 Депортація Кримських татар як геноцид: роздуми історика
Гульнара Бекірова,  Кримський інженерно-педагогічний університет
13-30

Дискусія

14-30

Обід

3 сесія.

ІСТОРІЯ ГОЛОКОСТУ ТА ІНШИХ ВОЄННИХ ГЕНОЦИДІВ У ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Модератор – Петро Кендзьор

15-30
Злочини проти людства у шкільній історичній освіті: моральні та фахові  виклики
Проф. Фальк Пінґель, Міжнародний інститут дослідження шкільних підручників ім. Ґеорга Екерта  (Німеччина)
16-00
Історія Голокосту у шкільних підручниках Польщі, Росії та України
Ігор Щупак,   Всеукраїнський Центр вивчення Голокосту "Ткума"
16-30
Пропозиції українських  вчителів щодо концепції нових навчальних посібників з історії Другої світової війни
Наталя Голосова,  Асоціація викладачів історії "Нова Доба"
17-00 Дискусія
17-30 Підведення підсумків  
18-00 Вечеря

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.