Білоруси зняли телесеріал - відповідь "Варшавській битві" Гофмана (ВІДЕО)

На вихідних державна телекомпанія Білорусі розпочала показ серіалу "Талаш" - про боротьбу білоруських партизан проти поляків під час польсько-більшовицької війни 1920-го року. Поляки зображені карикатурними вбивцями.

Прем'єрі передувала потужна рекламна кампанія, де серіал подавався як видатна культурна подія.

Фільм, знятий за повістю Якуба Коласа "Дригви", розповідає історію 70-річного Василя Талаша, який на чолі селянського партизанського загону допомагає Червоній армії боротися з поляками, котрі конфіскували в діда сіно і вбили сина.

Карикатурно зображені польські солдати у фільмі планують масові убивства білорусів, палять села, вбивають цивільних і знущаються над ними, повідомляє "Ґазета Виборча".

В атаку поляки йдуть із криком "За велику Польщу, од моря до моря!", а перед розстрілом більшовицького комісара співають "Єще Польска нє зґінела".

Читайте на "Історичній Правді" про фільм Єжи Гофмана "1920: Варшавська битва"

Дивіться також уривок із польського телесеріалу "Пілсудський", в якому керівник Польщі вибачається перед петлюрівцями.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.