Білоруси зняли телесеріал - відповідь "Варшавській битві" Гофмана (ВІДЕО)

На вихідних державна телекомпанія Білорусі розпочала показ серіалу "Талаш" - про боротьбу білоруських партизан проти поляків під час польсько-більшовицької війни 1920-го року. Поляки зображені карикатурними вбивцями.

Прем'єрі передувала потужна рекламна кампанія, де серіал подавався як видатна культурна подія.

Фільм, знятий за повістю Якуба Коласа "Дригви", розповідає історію 70-річного Василя Талаша, який на чолі селянського партизанського загону допомагає Червоній армії боротися з поляками, котрі конфіскували в діда сіно і вбили сина.

Карикатурно зображені польські солдати у фільмі планують масові убивства білорусів, палять села, вбивають цивільних і знущаються над ними, повідомляє "Ґазета Виборча".

В атаку поляки йдуть із криком "За велику Польщу, од моря до моря!", а перед розстрілом більшовицького комісара співають "Єще Польска нє зґінела".

Читайте на "Історичній Правді" про фільм Єжи Гофмана "1920: Варшавська битва"

Дивіться також уривок із польського телесеріалу "Пілсудський", в якому керівник Польщі вибачається перед петлюрівцями.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.