Спецпроект

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

Це відео є реконструкцією подій, які нібито мали місце 90 років тому - у травні 1921 року в таборі інтернованих вояків Армії УНР під польським Щипіорном. Керівник польської держави Юзеф Пілсудський вибачається перед петлюрівськими солдатами.

У квітні 1920 року УНР і Польща уклали Варшавський договір, згідно з яким сторони мали вести спільну військову діяльність проти більшовиків і радянських військ. При цьому Петлюра згодився віддати польській державі Галичину і Волинь.

У травні 1920-го союзні польсько-українські сили взяли Київ, але очікуваної підтримки українських повстанців не здобули. Скориставшись нагодою, повстанці вигнали більшовиків (гарний приклад - повстання у придеснянських селах біля Києва), але громили й поляків, з якими пов'язували соціальні утиски недавніх часів.

Оспіваний Ісааком Бабелем більшовицький контрнаступ вдалося зупинити аж під Варшавою - не останню роль в "чуді над Віслою" відіграли дешифрувальники радіограм з Варшави і Львова, а також 6-та дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка.

У березні 1921 року Польща укладає новий мирний договір - у Ризі - з РРФСР та УРСР. УНР у цьому договорі місця не знайшлося - її солдат інтернували, а політичні діячі розпочали життя в еміграції.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Деякі історики вважають, що Пілсудський, який хотів будувати інтернаціональну державу "Міжмор'я" (як спадщину ранньомодерної Речі Посполитої), був проти Ризького договору, але його політичні опоненти взяли гору. І от після цього нібито він і приїхав вибачатися перед українцями.

Представлений кіноуривок (епізод з телевізійного серіалу "Маршал Пілсудський", знятого "Телевізією польською" у 2000 році) є цікавим і з точки зору формування історичної пам'яті.

Можна багато до чого причепитися - і до форми Залізного хреста УНР, якого віддає український офіцер (актор Станіслав Брудни), і до "Реве та стогне..." польською мовою, і до пафосного образу Пілсудського - але подібні серіали формують спільну ідентичність, розважають і розповідають про минуле твоєї країни.

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Ви знаєте аналогічну вітчизняну "мейнстрімну" продукцію про Петлюру? Про Скрипника, Шептицького, Щербицького? Про будь-кого з наших відомих історичних діячів. Напишіть у коментах, цікаво буде подивитися.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.