У Рівному хочуть пам'ятник художнику УПА

Рівненська міськрада вирішила викупити у Рівненського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом пам’ятник художнику, члену Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Нілу Хасевичу.

 

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Рівненської міської ради.

Напередодні сесії обласна організація Української народної партії звернулася до міського голови Рівного Володимира Хомка з пропозицією викупити пам’ятник у МАУП, відреставрувати і встановити на вулиці імені Хасевича або поруч із нею у сквері біля залізничного вокзалу.

Проблема з монументом виникла у зв’язку з майновими питаннями, пов’язаними з припиненням із 25 листопада 2011 року існування Рівненського інституту МАУП і передачі його майна новому власнику.

Депутати Рівнеради вирішили передбачити кошти на викуп пам’ятника та створили комісію, яка визначить місце його встановлення.

Про життя і смерть Ніла Хасевича читайте на "Історичній Правді".

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.