У Рівному хочуть пам'ятник художнику УПА

Рівненська міськрада вирішила викупити у Рівненського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом пам’ятник художнику, члену Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Нілу Хасевичу.

 

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Рівненської міської ради.

Напередодні сесії обласна організація Української народної партії звернулася до міського голови Рівного Володимира Хомка з пропозицією викупити пам’ятник у МАУП, відреставрувати і встановити на вулиці імені Хасевича або поруч із нею у сквері біля залізничного вокзалу.

Проблема з монументом виникла у зв’язку з майновими питаннями, пов’язаними з припиненням із 25 листопада 2011 року існування Рівненського інституту МАУП і передачі його майна новому власнику.

Депутати Рівнеради вирішили передбачити кошти на викуп пам’ятника та створили комісію, яка визначить місце його встановлення.

Про життя і смерть Ніла Хасевича читайте на "Історичній Правді".

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.