Під Одесою хочуть рятувати античне місто, знищене "чорними археологами"

Овідіопольські чиновники нарешті звернули увагу на ситуацію, яка склалася в селі Роксолани на березі Дністровського лиману, де так звані "чорні археологи" варварськи знищують пам'ятку національного значення - античне місто Ніконій.

Про це повідомляє "Думская.net".

Як розповіли в Овідіопольській РДА, зараз вивчається можливість створення комунального підприємства "Ніконій", яке займеться охороною об'єкту і зробить кроки з уключення його в туристичні маршрути.

Правда, коли приймуть рішення і з яких джерел буде фінансуватися діяльність КП, наразі неясно. "Питання перебуває на стадії розгляду", - заявив нам представник адміністрації.

Завідуюча відділом археології Північно-Західного Причорномор'я інституту археології Академії наук України Тетяна Самойлова вважає, що для порятунку Ніконія (якщо там ще є що рятувати - директор Одеського археологічного музею Ігор Бруяко, наприклад, упевнений, що пам'ятка знищена повністю) необхідно якомога швидше зробити декілька кроків.

 Один із коментів щодо копання в Ніконії з форуму сайту Reibert: "Копал, место неплохое но НАДО РАБОТАТЬ. Городище почти не осталося, копать надо очень глубоко. Перспективнее копать на некрополе,от 1.2-1.3м. до 2-4м. + Бывает наведуются мусара, так что рабоать лучше всего ночью и с шухером"

Перший - забезпечити його цілодобовою охороною, причому охоронці повинні бути озброєні: в останні роки шукачі скарбів знахабніли настільки, що нападають на учасників офіційних археологічних експедиції.

Другий крок - провести берегоукріплювальні роботи. Ніконій називають іноді "дністровською Атлантидою" - на початку минулого століття нижня тераса древнього міста, його найбагатші райони, обвалилася в лиман. Зсувні процеси тривають і зараз - з кожним роком у воду йдуть всі нові й нові квадратні метри схилу.

Далі, каже Самойлова, необхідно оформити всю документацію на земельну ділянку, обгородити об'єкт, розкрити законсервовані археологами (тобто засипані землею) ділянки міста, привести їх в порядок, побудувати невеликий музей, в якому будуть виставлятися найцікавіші знахідки.

"Правда, де вони на все це гроші знайдуть, не дуже зрозуміло", - зізнається вона.

Ніконій - пам'ятка археології національного значення, унікальне давньогрецьке місто-держава, заснована в VI столітті до нашої ери колоністами чи то з Істрії (місто в сучасній Румунії), чи то з малоазійського Мілету.

У III-II ст. до н.е. місто зруйнував соратник Олександра Македонського Зопіріон. На початку нашої ери Ніконій відновили в якості опорного пункту на кордоні Великого Степу, але через два століття під ударами готів він припинив своє існування остаточно.

Більше про незаконні археологічні роботи читайте на "Історичній Правді"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.