Представляють збірку документів Державного центру УНР

Національний інститут стратегічних досліджень i Дослідний інститут модерної української історії в США проводять спільну презентацію фундаментального наукового видання – збірника документів "Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали. 1920–1992".

Збірка щойно вийшла друком у київському видавництві ім. Олени Теліги.

Упорядник видання – кандидат історичних наук, доцент, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.

У виданні вміщено документи українських представницьких органів на еміграції – Ради Республіки (1921 р.) та Української Національної Ради (1948–1992 рр.).

Переважна більшість матеріалів в Україні публікується вперше. Поданий у книзі масив унікальних історичних документів, що охоплюють понад сім десятиліть, висвітлює досвід діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі (у вигнанні).

Збірка "Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали" вводить в науковий обіг великий масив історичних документів, що стануть як об’єктом наукового дослідження, так і багатим матеріалом для громадсько-політичного обговорення шляхів розвитку сучасної Української Держави.

1992: голова Державного Центру УНР складає повноваження перед Кравчуком (ВІДЕО)

Презентація книги відбудеться 23 лютого 2012 року о 10.30 у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-а (3-й поверх).

У презентації візьмуть участь провідні науковці Національного інституту стратегічних досліджень, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України НАНУ, Національного університету "Києво-Могилянська академія", інших наукових та освітніх установ, громадських організацій.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".