Визначено 25 київських пам'яток, які слід занести в Червону книгу

Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток у Києві, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець.

«Всі 25 об’єктів добре відомі історикам і києвознавцям, - зазначив депутат. - Внесення їх до Червоної книги – це підтвердження особливої небезпеки, яка зависла над ними. Це вимога особливої уваги з боку влади та громадськості до цих споруд".

Перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України:

— Житловий будинок (XIX - XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12 (пам′ятка архітектури);
— Садиба художника О. Мурашка (XIX - XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14 (пам′ятка архітектури, історії);
— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2-а (пам′ятка архітектури, історії);
— Садиба Ф. Міхельсона (XIX - XX ст. з флігелями 35-а, б, 37-а, б) на вул. Пушкінська, 35 - 37 (пам′ятка архітектури, історії);
— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7 (пам′ятка архітектури, історії);
— Жіноче комерційне училище (1909 - 1910 рр.) на вул. Горького, 44 (пам′ятка архітектури, історії);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Лук′янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7-а (пам′ятка архітектури);
— Особняк на вул. Шовковична, 17/2 ("Шоколадний будинок", колишній Палац одружень, пам′ятка арх., історії, мистецтва);
— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889 - 1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаконструктор (пам′ятка історії);
— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст. (арх. Ф. Троуп′янський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874 - 1876 рр.), (арх. М.Іконников, пам′ятка арх., історії);
— Садиба міська (1909-1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32-а. 32-6) (арх. Ф. Олтаржевський, пам′ятка арх., історії);
— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети "Громадська думка", журналу "Нова громада") (арх. М. Казанський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.). (арх. Є.Єрмаков, пам′ятка арх. історії);
— Будинок на вул.Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев′яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані (арх. А.Геккер);
— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.) (пам′ятка промислової архітектури);
— Будинок житловий, в якому мешкав письменник М. А. Грабовський- щойно виявлений об′єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34-В;
— Садиба міська — щойно виявлений об′єкт культурної спадщини— на вул. Володимирська, 41/27, 41;
— Садиба Липинських — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;
— Будинок прибутковий, в якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина-Скупевський С. Б. — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;
— Будинок прибутковий — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;
— Корпус 2-ї чоловічої гімназії, в якому у 1892 - 1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, — пам′ятка архітектури національного значення — на вул. Терещінківській, 4;
— Будинок Анатомічного театру — пам′ятка архітектури національного значення
на вул. Б. Хмельницького, 37.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.