Вкрадені гармати часів Кримської війни знайшлися на базі Януковича

Дві старовинні гармати часів Кримської війни 1854-1856 років, які були вкрадені з причалу в Артилерійській бухті Севастополя, знайшлися на території бази відпочинку "Мис Айя", котра приватизована сім’єю Віктора Януковича.

Про це повідомляє "Лівий берег".

Гармати, які були свідками Кримської війни 1854-56 років, було піднято з дна моря, відреставровано і встановлено в публічному місці – на причалі поряд із рестораном "Рибальський стан".

В листопаді 2010 року вони зникли. Перед цим Севастопольський морський торговельний порт почав вимагати від ресторану прибрати з причалу гармати, які нібито заважають суднам швартуватися до причалу.

Після цієї вимоги місцевий музей хотів їх забрати для своєї експозиції. Однак працівники СБУ заборонили, мотивуючи це тим, що гармати є народним надбанням й окрасою Севастополя. Потім гармати зникли.

Тепер гармати знайшлися на території бази відпочинку "Мис Айя", яку свого часу приватизували ті ж фірми, що брали участь у приватизації "Межигір’я" Януковича.

База автодорожників "Мис Айя" була приватизована через Фонд держмайна у 2007 році, коли Янукович був прем’єр-міністром.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.