Вкрадені гармати часів Кримської війни знайшлися на базі Януковича

Дві старовинні гармати часів Кримської війни 1854-1856 років, які були вкрадені з причалу в Артилерійській бухті Севастополя, знайшлися на території бази відпочинку "Мис Айя", котра приватизована сім’єю Віктора Януковича.

Про це повідомляє "Лівий берег".

Гармати, які були свідками Кримської війни 1854-56 років, було піднято з дна моря, відреставровано і встановлено в публічному місці – на причалі поряд із рестораном "Рибальський стан".

В листопаді 2010 року вони зникли. Перед цим Севастопольський морський торговельний порт почав вимагати від ресторану прибрати з причалу гармати, які нібито заважають суднам швартуватися до причалу.

Після цієї вимоги місцевий музей хотів їх забрати для своєї експозиції. Однак працівники СБУ заборонили, мотивуючи це тим, що гармати є народним надбанням й окрасою Севастополя. Потім гармати зникли.

Тепер гармати знайшлися на території бази відпочинку "Мис Айя", яку свого часу приватизували ті ж фірми, що брали участь у приватизації "Межигір’я" Януковича.

База автодорожників "Мис Айя" була приватизована через Фонд держмайна у 2007 році, коли Янукович був прем’єр-міністром.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.