Європейському архіву розкажуть про підпілля УГКЦ

Інститут історії Церкви Українського католицького університету приєднався до міжнародного проекту "Пам'ять націй" - створення архівів свідчень людей, які пережили комуністичний і нацистський тоталітарні режими.

Інститут розмістив на порталі чотири інтерв’ю, щоб представити різні аспекти діяльності Української Греко-Католицької Церкви в умовах підпілля.

"Ми намагалися підібрати інтерв’ю та уривки так, щоб представити якомога ширшу і повнішу картину життя і діяльності УГКЦ в умовах підпілля. – розповідає науковий працівник ІІЦ УКУ Лідія Губич. –  З одного боку, кожне інтерв’ю є унікальним історичним джерелом, а з іншого – за ним конкретна людина, яка різними способами висловлювала протест проти репресій радянської влади і відстоювала, часто дуже дорогою ціною, право на свободу та віру". 

Тематично архів Інституту історії Церкви містить матеріали, свідчення очевидців періоду підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989рр).

Цифровий архів інтернет-порталу "Пам'ять націй" створили у 2008 році чеські інституції – товариство "Пост Беллюм", Чеське радіо та Інститут дослідження тоталітарних режимів. В архіві зберігаються відео-, аудіоматеріали, біографічні довідки, фотографії, а також щоденники, мемуари та інші архівні документи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.