Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ГОТУЄ СПЕЦРОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933

"Історична Правда" має намір найближчим часом відкрити спеціальну сторінку, присвячену трагедії Голодомору 1932-33 рр. Якщо Ви маєте можливість фінансово посприяти цьому - будемо дуже вдячні.

На сторінці містимуться спогади очевидців, статті науковців і публіцистів, корпус документів, фотографії, матеріали закордонної преси, книжки українських і іноземних авторів, карти голоду, статистична інформація тощо.

Отримані пожертви будуть витрачені на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Імена жертводавців, за їхнього бажання, будуть позначені у відповідному розділі сторінки.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

У випадку неможливості перерахувати благодійний внесок у такий спосіб просимо звертатись до редакції.

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько.

Контакт телефоном: +38050-330-68-58 (Вахтанг Кіпіані)

P.S. Величезна подяка першому жертводавцеві Петрові Неку, який переказав 297 грн.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.