Анонс: зустріч "Жінки-повстанці у Другій світовій"

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" напередодні 65-ї річниці операції "Вісла" організовує творчу зустріч з Марією Паньків – українським громадським діячем у Польщі, журналістом, дослідником історії українського жіноцтва.

Секретар Союзу Українок Польщі, член редакції газети "Наше слово", сподвижниця українського культурного життя у Польщі п. Марія презентуватиме свої видання "Віра-Надія-Любов" (у 2-х томах), "Даровано життя, щоб правду розказати" i "Теофілія".

Книги містять упорядковані спогади українок, учасниць визвольного руху, жертв примусових депортацій українців під час операції "Вісла". У спогадах висвітлено різні віхи складної історії українського жіноцтва та боротьби за державність у ХХ столітті.

Особисті звитяги та переживання переплелися із драмою всього українського народу, яка втілилась у діяльності українського національного підпілля у 1920-1930-х рр., подіях Другої світової війни,  повоєнних депортаціях та репресіях.

У виданні "Даровано життя, щоб правду розказати" зібрано спогади українців, вцілілих у трагедії українського села Павлокома.

Час і місце: 14 березня 2012 року о 15:00. Актова зала головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери, 12, II-й поверх.

У презентації візьмуть участь: Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького"; Надія Кохалевич, голова Львівської обласної організації Всеукраїнської ліги українських жінок; Ігор Калинець, громадський діяч, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Володимир Середа, голова товариства "Надсяння".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.