Музей Лесі Українки в Ялті от-от розвалиться?

Один із чотирьох українських музеїв, присвячених Лесі Українці, перебуває у катастрофічному стані - особливо після лютневих штормів і морозів. Останнього разу ремонт у будинку на березі Чорного моря проводився 27 років тому.

Про це повідомляє "День".

Ялтинський музей було відкрито до 120-річчя від дня народження поетеси, 1991-го.

"Щодо стану будиночку-музею ми б’ємо на сполох з 2005 року, - сказала завідувачка літературно-меморіального Музею Лесі Українки в Ялті Олександра Вісич. — Тут, у маєтку купчихи Лещинської, Леся винаймала житло, виходила на красиві балкони помилуватися морськими краєвидами. Нещодавно на балкони виходили й відвідувачі нашого музею, але тепер це стало небезпечно для життя".

За словами Вісич, особливо погіршився стан після затяжних лютневих штормів і небувалих для Ялти морозів, що вкривали стіни кригою. Вологість проникла всередину, вкрила цвіллю стелі і стіни музейних залів, що дали тріщини, а це ще погіршило неблагополучний їх стан.

Фото: panoramio.com

Завідувачка музею каже, що, незважаючи на відповідну постанову Верховної Ради, жодних "заходів щодо забезпечення ремонту", а, отже, й самого ремонту будівлі, якій 126 років, не було.

"Останнього разу вибірковий ремонт проводився 27 років тому, - зазначає Вісич. - Відтоді перекриття стали непридатними, будівля визнана аварійною, деякі приміщення музею ми взагалі вимушені закрити, і відвідувачі вже не бачать оформлених там експозицій".

Музей Лесі Українки існує на правах відділення Ялтинського історико-літературного музею. За двадцять з гаком років він став пам’яткою курорту, яку активно відвідують туристи з різних країн.

На думку журналістів, байдуже ставлення влади до меморіального будиночку наводить на роздуми про те, що комусь знадобилося ласе місце в центрі Ялти, біля самісінького моря.

Читайте також:

Леся Українка - перекладач Маркса і засновник "петлюрівської" партії

Викриття радянських містифікацій Лесі Українки

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.