У Києві вшанують пам'ять Вацлава Гавела

Посольство Чеської Республіки в Україні, Чеський центр в Києві, Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва та Клуб молодих дипломатів України представляють вечір пам'яті Вацлава Гавела.

Час і місце заходу: 26 березня (понеділок) о 19:00. Київ, театр "Сузір’я", вул. Ярославів Вал, 14-б.

Вацлав Гавел – людина, яка своєю присутністю та діяльністю позначила цілу добу в історії Чехії. Він був одним з лідерів дисидентського руху, що протистояв комуністичному режиму в Чехословаччині після радянського вторгнення.

Разом із тим Гавел зробив неоціненний внесок у скарбницю світової літератури.

Вечір пам’яті покликаний вшанувати пам'ять цієї значущої людини. В рамках вечора виступить відомий чеський фотограф Богдан Голомічек, який познайомить нас з фотографіями Вацлава Гавела за часів його дисидентського періоду.

Політолог Олексій Гарань розмірковуватиме про роль Гавела в сучасній Україні, а Сергій Правденко, ректор Укртелерадіопресінституту, поділиться власними враженнями від особистого знайомства з президентом Чехії.

Народний артист України Сергій Озіряний декламуватиме уривки з творів Гавела "Вернісаж" та "Сила безсилих".

Читайте "Силу безсилих" Вацлава Гавела на "Історичній Правді"

 

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз