У Львові на місці контабору хочуть зробити хостел?

На погодженні виконавчих служб Львівської міськради перебуває проект ухвали про погодження реконструкції табірної кухні колишнього концтабору "Шталаг-328" під хостел.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка.

Депутат наголосив, що на території львівського фортечного комплексу "Цитадель" був розташований один з найбільших у Східній Європі концтаборів для військовополонених, в якому з 1941 до 1944 рр. перебувало понад 280 тис. військовополонених різних національностей, з яких близько 150 тис. осіб було знищено.

"Більшість з них до цього часу лежать без належного вшанування у братських могилах, терплячи наругу сучасних нуворишів. Лише минулого року вперше на Цитаделі був проведений молебень-реквієм та встановлено пам’ятний хрест", - сказав депутат.

Він зауважив, що територія Цитаделі з усіма табірними будівлями внесена в Держреєстр нерухомих пам’яток України і підготовлено до внесення в реєстр відповідних пам’яток національного значення.

Проте, з його слів, попри заборону будівництва  і руйнування земельного покриву, "гр. Єфім Поляков намагається при сприянні деяких служб міськради збудувати на місці табірної кухні хостел".

"Такі дії недопустимі і можуть виставити Львів у негативному світлі та послужити підставою для провокацій, адже нікому і ніде не прийде в голову відкрити хостел у бараках Майданека, Освєнціма чи крематорію Заксенхаузена", - сказав він.

Депутат просить міського голову Львова Андрія Садового та прокурора міста Андрія Стасіва зупинити на Цитаделі будь-які спроби будівництва, провести 8 травня вшанування загиблих в концтаборі, а також провести службове розслідування щодо ініціаторів підготовки згаданого проекту ухвали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.