НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський"

Нацiональний банк України з 29 березня 2012 року вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський" номiналом 10 гривень.

Про це повiдомляється на веб-сайтi Нацбанку.

Пам'ятна монета входить до серiї "Герої козацької епохи" і присвячена вiйськовому та полiтичному дiячевi XVIII ст., вiйськовому суддi, останньому кошовому отаману Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському, який пiд час росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. показав себе талановитим полководцем.

Ув'язнений після ліквідації Запорізької Січі на Соловках, Калнишевський 25 років (1776-1801) провів у камері-келії. Помилуваний імператором Олександром І у 1801 році, вирішив залишитися ченцем у монастирі, де й помер у віці 113 років.

Монету виготовлено зi срiбла 925-ї проби. Маса в чистотi - 31,1 г, дiаметр - 38,6 мм, тираж - 5 тис. штук.

За перiод 1995-2011 рр. НБУ ввiв в обiг 418 найменувань пам'ятних монет. У 2012 роцi заплановано випуск 28 видiв пам'ятних монет.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.