У Петербурзі знайшли гігантський скарб (ФОТО)

Великий скарб столового срібла виявлений в Санкт-Петербурзі при реставрації маєтку Наришкіних-Трубецьких. Знайдена унікальна колекція приблизно з 1 тисячі предметів кухонного начиння і побуту, а також нагороди і папери.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У маєтку було знайдено скарб - це срібні столові прилади. В даний час проходить інвентаризація знайденого", - повідомили у прес-службі Головного управління МВС по місту і Ленінградської області."

Знайдено було близько 1 тис. предметів, датованих переважно XIX-им сторіччям.

Предмети кухонного начиння і домашнього вжитку були виявлені в особняку Наришкіних-Трубецьких реставраторами.

Матвій Наришкін - "патріарх" Петра Першого. Обережно, ненормативна лексика!

На даний момент на об'єкті працюють фахівці міського комітету з державного контролю, використання й охорони пам'яток історії та культури, а також представники ГУ МВС по Петербургу в Ленобласті.

Всі фото: Фонтанка.ru
 

Найближчим часом знайдена колекція буде переміщена в один iз музеїв міста.

 

Одноповерховий особняк Наришкіних-Трубецьких на вул.Чайковського був побудований в 1780 році для Абрама Ганнібала - "арапа Петра Великого".

 

В 1855-1856 роках його перебудував для нових власників - князів Трубецьких архітектор Гаральд Боссе. Трохи пізніше, в 1875-1876 роках, його реконструювали.

 

В середині 70-х років XIX століття новим власником ділянки стає Василь Наришкін, а після його смерті - старший син Олександр.

 

Подібними предметами побуту користувалися в Російській імперії XIX сторіччя й українські дворяни та заможні представники інших верств.

Дивіться також: "Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро. ФОТО"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.