З МОГИЛИ БАТЬКІВ ГІТЛЕРА ПРИБРАЛИ НАДГРОБОК (фото)

Влада невеликого австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера. Як і у випадку зі знищенням могили Рудольфа Гесса, причиною стало паломництво неонацистів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на мера міста Вальтера Бруннера.

За його словами, це рішення прийняв один з родичів Адольфа Гітлера. Він не хотів, щоб могила стала місцем паломництва неонацистів.

 Клара (1860-1907) і Алоїз (1837-1903, до 1876-го носив материне прізвище Шикльгрубер) - батьки майбутнього фюрера. Фото: Daily Mail

Мер зазначив, що могилу Гітлерів часто відвідували неонацисти й екстремісти, які залишали на ній квіти і вигукували нацистські гасла.

 Так виглядала могила батьків Гітлера раніше. Фото: scrapbookpages.com

Нагадаємо, у липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Поховані в одній могилі

Адольф Гітлер народився в родині державного чиновника Австро-Угорської імперії Алоїза та Клари Гітлер у квітні 1889 року.

Адольф Гітлер у віці приблизно 1,5 років

Троє дітей, які народилися до Адольфа, померли немовлятами. Це був третій шлюб Алоїза. Клара (в дівоцтві Пьольцл) була його родичкою.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.