Історик історії Ева Доманська розповість про майбутнє науки

В Києві відбудеться лекція і презентація книги професора-історіографа Еви Доманської.

5 березня (понеділок) о 18.00
Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Презентація українського видання збірки робіт Еви Доманської "Історія та сучасна гуманітаристика" (видавництво "Ніка-Центр", 2012).

Дискусія "Виклики сучасного світу і майбутнє історії" за участі Еви Доманської, Андрія Портнова, Володимира Склокіна, Наталії Яковенко.

6 березня (вівторок) о 16.30
Центр польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська Академія"
, вул. Волоська,10

Лекція Еви Доманської "Куди прямує сучасна гуманітаристика?"

Ева Доманська – професор історії (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Стенфордський Університет). Займається сучасною англо-американською теорією та історією історіографії, а також порівняльною теорією гуманітарних наук.

У книжці простежується розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці, з особливим наголосом на змінах останніх років, пов’язаних з формуванням нової постгуманітарної парадигми.

Ева Доманська, Якої методології потребує сучасна гуманітаристика? (Розділ 9)

Ева Доманська у жодному разі не є історичною "конструктивісткою"; вона не сумнівається, що минуле дійсно існувало, справжні події відбувалися, і що обов’язком історика є знайти про них якомога більше інформації.

Але вона усвідомлює, що ці події минулого, які є важливими для будь-якої даної групи, як елементи у творенні групової ідентичності та "колективної пам’яті", можуть бути по-різному представлені в мистецтві, письменстві, камені чи інсталяціях… Це дуже оригінальний і свіжий підхід до проблем, над якими я працюю вже близько п’ятдесяти років.
Гейден Вайт (Стенфордський університет, США)

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".