Історик історії Ева Доманська розповість про майбутнє науки

В Києві відбудеться лекція і презентація книги професора-історіографа Еви Доманської.

5 березня (понеділок) о 18.00
Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Презентація українського видання збірки робіт Еви Доманської "Історія та сучасна гуманітаристика" (видавництво "Ніка-Центр", 2012).

Дискусія "Виклики сучасного світу і майбутнє історії" за участі Еви Доманської, Андрія Портнова, Володимира Склокіна, Наталії Яковенко.

6 березня (вівторок) о 16.30
Центр польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська Академія"
, вул. Волоська,10

Лекція Еви Доманської "Куди прямує сучасна гуманітаристика?"

Ева Доманська – професор історії (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Стенфордський Університет). Займається сучасною англо-американською теорією та історією історіографії, а також порівняльною теорією гуманітарних наук.

У книжці простежується розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці, з особливим наголосом на змінах останніх років, пов’язаних з формуванням нової постгуманітарної парадигми.

Ева Доманська, Якої методології потребує сучасна гуманітаристика? (Розділ 9)

Ева Доманська у жодному разі не є історичною "конструктивісткою"; вона не сумнівається, що минуле дійсно існувало, справжні події відбувалися, і що обов’язком історика є знайти про них якомога більше інформації.

Але вона усвідомлює, що ці події минулого, які є важливими для будь-якої даної групи, як елементи у творенні групової ідентичності та "колективної пам’яті", можуть бути по-різному представлені в мистецтві, письменстві, камені чи інсталяціях… Це дуже оригінальний і свіжий підхід до проблем, над якими я працюю вже близько п’ятдесяти років.
Гейден Вайт (Стенфордський університет, США)

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.