Історик історії Ева Доманська розповість про майбутнє науки

В Києві відбудеться лекція і презентація книги професора-історіографа Еви Доманської.

5 березня (понеділок) о 18.00
Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Презентація українського видання збірки робіт Еви Доманської "Історія та сучасна гуманітаристика" (видавництво "Ніка-Центр", 2012).

Дискусія "Виклики сучасного світу і майбутнє історії" за участі Еви Доманської, Андрія Портнова, Володимира Склокіна, Наталії Яковенко.

6 березня (вівторок) о 16.30
Центр польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська Академія"
, вул. Волоська,10

Лекція Еви Доманської "Куди прямує сучасна гуманітаристика?"

Ева Доманська – професор історії (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Стенфордський Університет). Займається сучасною англо-американською теорією та історією історіографії, а також порівняльною теорією гуманітарних наук.

У книжці простежується розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці, з особливим наголосом на змінах останніх років, пов’язаних з формуванням нової постгуманітарної парадигми.

Ева Доманська, Якої методології потребує сучасна гуманітаристика? (Розділ 9)

Ева Доманська у жодному разі не є історичною "конструктивісткою"; вона не сумнівається, що минуле дійсно існувало, справжні події відбувалися, і що обов’язком історика є знайти про них якомога більше інформації.

Але вона усвідомлює, що ці події минулого, які є важливими для будь-якої даної групи, як елементи у творенні групової ідентичності та "колективної пам’яті", можуть бути по-різному представлені в мистецтві, письменстві, камені чи інсталяціях… Це дуже оригінальний і свіжий підхід до проблем, над якими я працюю вже близько п’ятдесяти років.
Гейден Вайт (Стенфордський університет, США)

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.