Фонд Ахметова презентував проект із модернізації музеїв

Стартував проект "Динамічний музей" - нова ініціатива фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" з модернізації музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з проектом, планується на конкурсній основі вибрати один з українських музеїв і надати йому грант на розвиток у розмірі до 10 млн грн на три роки.

Мета проекту - підвищити і активізувати роль музеїв у сучасному динамічному світі. Ще два музеї за рішенням спеціальної експертної комісії отримають гранти у розмірі 250 тисяч грн кожен - на здійснення окремих активностей з оновлення музейної роботи.

В рамках проекту будуть розглядатися пропозиції всіх українських музеїв державної та комунальної форм власності, колекції яких належать державній частині музейного фонду України. Рішення приймається в два етапи експертною радою, що складається з українських та міжнародних фахівців, які заслужили довіру професійного музейного середовища.

На спеціально створеній сторінці www.museums.org.ua кожен охочий може залишити свій коментар щодо шляху розвитку того чи іншого музею, а також свою думку, яким має бути музей узагалі. Планується, що цю інформацію при бажанні зможе використовувати музейне керівництво в підготовці своїх заявок в якості фокус-групи.

Проект "Динамічний музей" акумулює в собі досвід фонду в сфері музейної справи з 2005 по 2011 роки - як в рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і грантової програми i3.

"Іноді відвідувач стикається з застарілими експозиціями та методами роботи музею, які не відповідають світогляду сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою, - зазначила керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України" Олеся Островська. - Таку ситуацію варто змінювати, оскільки музей зараз ризикує програти битву за уми не тільки з індустрією розваг, але і з іншими інститутами культури, аж до соціальних мереж".

Проект спрямовано на реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або грунтуватися на позитивному досвіді вітчизняних або зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, впровадження маркетингових і фандрейзингових складових роботи) тощо.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.