Ізраїль вважає Нобелівського лауреата "колишнім пособником нацистів"

Влада Держави Ізраїль заборонила німецькому письменнику Гюнтеру Грассу в'їзд до країни за публікацію вірша про небезпеку антиіранської політики.

Це рішення було прийнято на підставі закону, що дозволяє міністерству внутрішніх справ Ізраїлю забороняти в'їзд в країну колишнім посібникам нацистів. У 2006 році Грасс зізнався, що в останні роки Другої світової війни служив в СС, повідомляє "Независимое бюро новостей" з посиланням на Associated Press.

Документ американської окупаійної адмністрації, який засвідчує службу майбутнього визначного письменника у підрозділі Ваффен СС. Фото - Getty Images

Глава ізраїльського МВС Елі Ішай заявив, що якщо Гюнтеру Грассу як і раніше хочеться поширювати свої "творіння, де він пересмикує та бреше", то він може робити це з території Ірану, де знайде "прихильну аудиторію".

 

Причиною санкцій Ізраїлю щодо Нобелівського лауреата з літератури став вірш "Про що необхідно сказати", опублікований 4 квітня в кількох світових виданнях. У ньому Грасс назвав Ізраїль "порушником крихкого миру" і закликав світову спільноту взяти під контроль не тільки іранську, але й ізраїльську ядерну програму.

 Вірш "Про що необхідно сказати" не приніс Грассу доброї преси

Твір Грасса викликав негативну реакцію як в Ізраїлі, так і на батьківщині письменника. Зокрема, як пише Suddeutsche Zeitung, міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле засудив рішення Грасса поставити Ізраїль та Іран "на один рівень в етичному плані" і назвав його вірш "недотепним і абсурдним".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.