Відкрився музей "Титаніка" у вигляді айсберга

Всередині 6-поверхової споруди розташовані 9 інтерактивних галерей, які різнобічно висвітлюють знаменитий корабель від його побудови у порті Белфаста до зіткнення з айсбергом в Атлантичному океані.

Новий музей знаходиться на місці корабельні фірми Harland and Wolff, де було збудовано знаменитий лайнер. Будівлю звели за 3 роки — за стільки ж був побудований сам Титанік — і відкрили до 100-річчя першого плавання судна у квітні 1912-го року.

 

В унікальному архітектурному дизайні музею поєднані форми кристалу води, айсберга, корпусу корабля і навіть зіркового логотипу компанії White Star Line, котрій належав "Титанік". Фасад будівлі покритий трьома тисячами алюмінієвих панелей геометричної форми які, заломлюючи промені світла, виглядають як хвилі на поверхні води.

Розпродаж артефактів, врятованих із "Титаніка" (ФОТО)

Окрім постійної експозиції, у будівлі прощею 14 тис. кв. м є ще простір для тимчасових виставок, конференц-зала на 1000 місць, навчальний центр, кафе та підземний паркінґ на 500 машин.

У листопаді минулого року National Georgraphic назвав музей "Титаніка" у Белфасті найбільш очікуваною атракцією для відвідувачів у 2012 році.

Джерело: Блог про архітектуру та людей

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.