Є перший у світі пам'ятник "пластунам"

12 квітня в рамках відзначення 100-річчя "Пласт" – Національної скаутської організації України в Івано-Франківську відкрили скульптурну композицію "Пластунам, що не зламали своїх присяг".

 В урочистому відкритті монументу взяли участь близько 300 пластунів з Івано-Франківська, Коломиї, Львова,Тернополя, Києва, Луцька та Чернівців.

Перед тим учасники дійства маршем пройшли центральними вулицями міста, після чого вишукувались на площі поблизу скверу Адама Міцкевича де і відбулись основні урочистості.

 

 

Після вітальної промови одного з ініціаторів заходу Тараса Зеня символічну тканину з пам’ятника під барабанний дріб, гул гуцульських рогів та карпатських трембіт зняло четверо пластунів – кожен з яких представляв інше вікове покоління. Після чого скульптуру було освячено владикою УГКЦ Володимиром Війтишином.

Під живу музику гуцульської кози (волинки) організатори урочисто нагородили спеціальними статуетками 15 благодійників, що найбільше доклались збором коштів для виготовлення та встановлення пам’ятника.

Гроші на скульптуру скаути збирали впродовж 6 місяців. Пластуни щодня протягом місяця продавали листівки за на головній вулиці міста, організовували культурні заходи (концерти, перегляди фільмів), аукціони для батьків з виробами найменших пластунів. Також у соціальних мережах закликали всіх охочих підтримати дану ініціативу.

Пам'ятник пластунам, що його виготовив  прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк

Сайт "Пласту" повідомляє - особливістю акції було те, що кошти збирали не тільки франківці, а й навіть пластуни з Донеччини та Дніпропетровщини. Також до збору коштів долучились українські студенти Оксфорду та пластуни з Лондона.

Власними силами українським скаутам вдалось зібрати понад 50 тис. грн., в той час, як кошторис виготовлення та встановлення скульптури становив 120 тис. грн. Іншу частину фінансів виділила з бюджету місцева влада та надав зі свого фонду вихованець "Пласту", секретар міської ради – Руслан Марцінків.

Львівські "пластуни" вшанують пам'ять Романа Шухевича

 

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР