Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

ФОТО: DT.UA

У перші ж години протесту Пласт – Національна скаутська організація України – опублікував звернення до членів із закликом до дій. Це звернення підтримав і поширив світовий провід Пласту 24 листопада, цитуючи рішення Пласту в Україні.

"Україна потребує нашої допомоги, як людей, які вміють працювати у групах, планувати та проводити заходи, розраховані на велику кількість людей. Україна потребує ініціативних, активних громадян, які будуть здатні висловити свою підтримку її розвитку. Ми закликаємо дорослих членів організації діяти так, як їм велить Пластовий Закон та Присяга".

Пласт є неполітичною, точніше – позапартійною, організацією. Сам факт подібного звернення – унікальний в історії пластового руху. Пластуни і пластунки дійсно почали діяти. Пригадуєте оті бочки на Майдані, до яких ходили грітися протестувальники із Європейської площі? Їх організовано виготовили і привезли на майдан саме львівські пластуни.

 
Активісти Пласту із різних областей України під будинком профспілок на Майдані Незалежності, 29 листопада 2013 року 
Світлина Петра Задорожного

Із великим розчаруванням більшість пластунів покидали Майдан ввечері 29 листопада. Але були й такі, які вирішили залишитись. Серед них і двоє неповнолітніх – юначка із Києва та юнак зі Львова.

Вони не творили якоїсь пластової групи. Залишались на свій страх і ризик, по 2-3 друзів. Один із них, Олександр, опісля згадував:

"Для пластуна не потрібно закликів, аби чинити, як вимагає присяга… як люди із громадянською позицією, пластуни присутні були, як і тисячі інших… як організація – монолітна, яка має 100 років історії, безпосередньо причетної до виборювання і творення держави, за яку в 2013 році довелося боротися..."

Ніхто із цих членів Пласту не публікував своїх світлин із Майдану. Ніхто не вважає, що зробив щось надзвичайне. Вони просто робили те, що підказувало їм сумління. Навряд чи хтось із них коли-небудь розповідав в телеефірах чи в інтерв'ю, що вони були на Євромайдані в ніч розгону.

Хто ж ці міленіали – пластунки і пластуни? Країна ж має знати своїх героїв. Якщо не їх прізвища, то бодай в обличчя. Як виглядають студенти і діти, яких розганяв "Беркут"?

(усі світлини узято з соціальних сторінок)

 

Євгенія, 51-й курінь старших пластунок "Ластівки" ім. Олени Вітер. До Пласту вступила 14 квітня 2013 року, організатор осередку Пласту у місті Калинівка (Вінницька область), організаторка волонтерського руху у Калинівці під час пожежі на складах боєприпасів. Одружилась, стала мамою.

 

"Тікала з рідними і іншими людьми. Переховувалися в церкві Андріївській, а щоб туди дістатись – перебігали вулицями. Особисто кийків на собі не відчула, а бачити бачила, як били лежачих, хто, тікаючи, спотикався, падав і не встигав піднятись, щоб тікати далі"

 

Наталя, 41-й курінь старших пластунок "Червоні Маки" (членкинею цього куреня є теж народна депутатка Соломія Бобровська). Учасниця Євромайдану у Києві, згодом допомагала на кухні Майдану і Євромайдану SOS, працювала для львівського Майдану. Відтак продовжила свою громадську активність у молодіжці однієї з демократичних партій.

 

Олександр, курінь старших пластунів "Дубове листя" ім. Св. князя В. Великого. Організатор і учасник студентських страйків в Житомирі. Отримав поранення під час розгону студентського Євромайдану в м. Києві 30 листопада 2013 року. Брав участь у сотні самооборони м. Острог, пішов добровольцем на фронт.

 

"В ту ніч я разом з іншими двома пластунами були в охороні стели незалежності… Нам сказали, що потреби в охороні немає і ми можемо бути вільні. Ну ок, далі ватерка біля бочки… Далі ми шаталися, "йолку" підвезли і "домікі". Ті, хто лишився на Майдані, сказали, що не дозволять встановлювати , потім знову все затихло, аж до розгону…. Наздоганяли, били людей і після розгону..."

 

Віталій, курінь старших пластунів "Дубове листя" - співорганізатор Євромайдану у м. Житомирі, учасник Євромайдану в м. Києві. Координатор діяльності житомирського намету на Майдані в м. Києві, під час сутичок отримав поранення. Правник, одружився, став батьком.

 

Богдан, курінь старших пластунів і пластунок "Борисфен". Вихованець Пласту в м. Києві. Допомагав у евакуації двох побитих із Маріїнського парку 19 лютого 2014 року, а також проводив доставку ліків по всьому місту з Михайлівського собору до різних лікарень велосипедом 18-20 лютого. Допомагав інфоцентру при штабі Самооборони Майдану на Хрещатику.

 

Станіслав – вихованець львівського Пласту, один із перших волонтерів Євромайдану. Співорганізатор кухні на Михайлівській площі в грудні 2013 року (починаючи із 1 грудня). Вивозив поранених до лікарень 18 лютого 2014 року, волонтер у лікарні № 4.

"Отримав пару раз по спині, а вже коли відходили то ще по животу трохи".

 

Іван, 10-й курінь старших пластунів "Чорноморці" (курінь цей заснований ще Романом Шухевичем). Пластун-розвідувач 23-го юнацького куреня імені Степана Бандери. У Пласті з 10 квітня 2004 року, пластову присягу склав 7 жовтня 2006 року. Із березня 2013 року – волонтер в Пласті, пластовий виховник.

 

Олександр – вихованець 75-го куреня пластового юнацького куреня імені Героїв бою під Крутами (Київський Пласт). Пластову присягу склав 4 липня 2013 року. Після Революції Гідності долучився волонтером до старшого пластунства. (на світлині – без окулярів)

 

Юрій – вступив до Пласту вже повнолітнім, 24 жовтня 2012 року. Один з ключових активістів у станиці Новояворівськ (Львівська округа Пласту). Виховник, був головою станичної ради. За місяць до розгону студентського майдану отримав дозвіл пластового проводу на складання пластової присяги.



Неповнолітні (на час розгону Майдану)

 

Олександра – вихованка 46-го куреня пластового юнацтва імені Марусі Богуславки (Київський Пласт). Пластунка-учасниця, тобто виконала вимоги першої пластової проби і склала пластову присягу. Після Майдану навчалася в Українській академії лідерства (створена пластунами, активними учасниками Майдану).

 

Микола – вихованець 5-го куреня пластового юнацтва імені Романа Купчинського (Пласт у Львові; у цьому курені виріс і був виховником теперішній народний депутат Роман Лозинський). Після Майдану вищу освіту здобував у Києві, брав активну участь у київському AIЕSEC (цю студентську організацію "привіз" в Україну відомий економіст і пластун Богдан Гаврилишин).



***

Якщо дивитися лише на світлини – звичайні молоді люди. Але всі вони пройшли пластову освітню програму за пластовим методом. Присягали або обіцяли бути вірними Богу та Україні, допомагати іншим і жити за лицарським пластовим кодексом.

Пласт формує в дітей і волонтерів цінності. Такої молоді в Україні може бути більше. До 2030 року є прагнення зробити пластовий рух доступним для кожної дитини. Щоб у кожній українській громаді був потужний осередок, щоб з кожним роком Україна ставала більш успішною. Зокрема, зусиллями тих, хто виріс у Пласті. 

Українські діти чекають Вас і ваших друзів-волонтерів у Пласті – на пластових вишколах, на пластових сходинах, мандрівках і таборах. 

Важливою є також і найменша фінансова підтримка Пласту (хоч по 200 грн. щомісячно). Щоб майданів у нас ставало все менше, а самодостатніх результативних інституцій – більше.

 

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону