В суботу - мітинг на захист Андріївського узвозу

21 квітня в центрі Києва відбудеться громадська акція "Захистимо Андріївський узвіз - захистимо Україну". Замість попереднього місця збору біля Історичного музею організатори вирішили провести мітинг на Михайлівській площі. "Приходьте, приводьте друзів та сусідів. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Про це "Історичній Правді" повідомив один з організаторів акції, активіст ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Кияни збираються, щоб врятувати від нищення Андріївський узвіз від руйнування та змусити владу берегти, а не допомагати грабувати Київ, - кажуть організатори. - Друзі, наші біди - через нашу пасивність. Приходьте, приводьте друзів, сусідів та колег. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Акція розпочнеться в суботу, 21 квітня о 12:00.

Мітинг очікується масштабним. Наразі на сторінці планованої акції у Фейсбуці висловили готовність прийти більше 1500 людей. Водночас добровольці організували роздачу запрошень на мітинг на більшості станцій столичного метро.

Під час заходу відбудеться концерт за участю гуртів "Мандри", "The Вйо", "Даха Браха", Фагота з ТНМК та інших виконавців.

Причиною акції стала неузгоджена з громадськістю "реконструкція" Андріївського узвозу, під час якої для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ навіть знесли три будинки, не зважаючи на статус заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після того, як кияни збунтувалися, компанія-забудовник пообіцяла не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати арт-простір, попередньо обговоривши його з громадою.

Вимоги учасників акції:

1. Порушення кримінальної справи, щоб притягнути до відповідальності усіх винних посадовців, які допустили руйнування будинків;

2. Відновлення усіх трьох зруйнованих будинків;

3. Створення незалежної комісії з києвознавців, архітекторів, митців, які вироблять проект збереження та розвитку узвозу як культурного центру Києва;

4. Внесення до закону про містобудування жорсткої відповідальності забудовників за порушення. Наприклад, правила, що незаконні дії забудовників виправляються за їхній рахунок із сплатою такого ж розміру штрафу до міського бюджету;

5. Негайне скасування Київрадою землевідведень, де вже ведеться або які загрожують новими варварськими забудовами у столиці.

Організатори просять приходити на акцію без партійної символіки.

Читайте також: Михайло Кальницький про минуле і майбутнє Андріївського (ФОТО)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.