В суботу - мітинг на захист Андріївського узвозу

21 квітня в центрі Києва відбудеться громадська акція "Захистимо Андріївський узвіз - захистимо Україну". Замість попереднього місця збору біля Історичного музею організатори вирішили провести мітинг на Михайлівській площі. "Приходьте, приводьте друзів та сусідів. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Про це "Історичній Правді" повідомив один з організаторів акції, активіст ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Кияни збираються, щоб врятувати від нищення Андріївський узвіз від руйнування та змусити владу берегти, а не допомагати грабувати Київ, - кажуть організатори. - Друзі, наші біди - через нашу пасивність. Приходьте, приводьте друзів, сусідів та колег. Коли нас будуть десятки тисяч, орда відступить".

Акція розпочнеться в суботу, 21 квітня о 12:00.

Мітинг очікується масштабним. Наразі на сторінці планованої акції у Фейсбуці висловили готовність прийти більше 1500 людей. Водночас добровольці організували роздачу запрошень на мітинг на більшості станцій столичного метро.

Під час заходу відбудеться концерт за участю гуртів "Мандри", "The Вйо", "Даха Браха", Фагота з ТНМК та інших виконавців.

Причиною акції стала неузгоджена з громадськістю "реконструкція" Андріївського узвозу, під час якої для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ навіть знесли три будинки, не зважаючи на статус заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після того, як кияни збунтувалися, компанія-забудовник пообіцяла не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати арт-простір, попередньо обговоривши його з громадою.

Вимоги учасників акції:

1. Порушення кримінальної справи, щоб притягнути до відповідальності усіх винних посадовців, які допустили руйнування будинків;

2. Відновлення усіх трьох зруйнованих будинків;

3. Створення незалежної комісії з києвознавців, архітекторів, митців, які вироблять проект збереження та розвитку узвозу як культурного центру Києва;

4. Внесення до закону про містобудування жорсткої відповідальності забудовників за порушення. Наприклад, правила, що незаконні дії забудовників виправляються за їхній рахунок із сплатою такого ж розміру штрафу до міського бюджету;

5. Негайне скасування Київрадою землевідведень, де вже ведеться або які загрожують новими варварськими забудовами у столиці.

Організатори просять приходити на акцію без партійної символіки.

Читайте також: Михайло Кальницький про минуле і майбутнє Андріївського (ФОТО)

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.