На Львівщині хочуть прибрати з центру пам'ятник радянським воїнам

Прокуратура вивчає рішення Турківської міськради (Львівська область) про перенесення пам'ятного знака на могилі радянським воїнам в райцентрі.

Про це "Інтерфаксу" повідомила секретар міськради Оксана Федчішак.

"Після прийняття рішення представники прокуратури приходили до нас, взяли копії рішення для вивчення", - сказала вона.

За її словами, рішення міськради було прийнято 6 квітня цього року. За нього проголосували 25 депутатів міськради.

Згідно з цим рішенням, пропонувалося "з метою впорядкування центральної площі міста перенести пам'ятний знак могили воїнів Радянської армії, розміщений на площі Ринок".

У рішенні також зазначено, що Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

"Була створена ініціативна група, яка і звернулася до міськради з пропозицією перенести пам'ятник на могилах трьох воїнів Радянської армії на кладовищі, де також є могили радянських солдатів. На мою думку, люди повинні покоїться на цвинтарі, а не в центрі міста", - сказала секретар міськради.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.