На Львівщині хочуть прибрати з центру пам'ятник радянським воїнам

Прокуратура вивчає рішення Турківської міськради (Львівська область) про перенесення пам'ятного знака на могилі радянським воїнам в райцентрі.

Про це "Інтерфаксу" повідомила секретар міськради Оксана Федчішак.

"Після прийняття рішення представники прокуратури приходили до нас, взяли копії рішення для вивчення", - сказала вона.

За її словами, рішення міськради було прийнято 6 квітня цього року. За нього проголосували 25 депутатів міськради.

Згідно з цим рішенням, пропонувалося "з метою впорядкування центральної площі міста перенести пам'ятний знак могили воїнів Радянської армії, розміщений на площі Ринок".

У рішенні також зазначено, що Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

"Була створена ініціативна група, яка і звернулася до міськради з пропозицією перенести пам'ятник на могилах трьох воїнів Радянської армії на кладовищі, де також є могили радянських солдатів. На мою думку, люди повинні покоїться на цвинтарі, а не в центрі міста", - сказала секретар міськради.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.