У Львові презентували альманах про українців у поході Наполеона 1812 року

Львівський мілітарний альманах "Цитаделя" презентуватиме у Львові спеціальний випуск альманаху, присвячений діям допоміжного корпусу князя Карла Філіпа Шварценберґа під час Російського походу 1812 року.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Австрійський допоміжний корпус, який розпочав свій похід у червні 1812 року із Львова і до якого зголошувалися, зокрема, й українці Галичини, був задіяний для прикриття з півдня Великої армії Наполеона і вів дії проти армій російських генералів Тормасова і Чічагова на території Південної Білорусі та Північної України, отримавши кілька перемог.

У презентації взяв участь нащадок командира корпусу - перший зам голови уряду та міністр закордонних справ Чеської республіки Карел Шварценберг, співробітники посольства Чехії у Києві та генконсульства у Львові, представники наукової громади міста.

 Обкладинка спецвипуску

Організатори заходу: Львівський мілітарний альманах "Цитаделя", Львівський інститут міліарної історії, видавництво "Астролябія", генеральне консульство Чеської Республіки у Львові.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)