Комуністи відкрили пам'ятник Леніну на Донбасі

Донецький обком Комуністичної партії в понеділок відкрив пам'ятник Леніну в Красноармійську Донецької області.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на прес-секретаря Донецького обкому КПУ Олену Волинець.

"Це перший пам'ятник Володимиру Іллічу, що відкрився в нашій області за всі роки незалежності України, - сказала Волинець. - Колись Донецький обком КПУ встановлював лише невеликі погруддя в селах".

Зі слів комуністки, мідний пам'ятник установлено на центральній вулиці Леніна, на якій за радянської влади розташовувався міський комітет Компартії.

У прес-службі уточнили, що ініціатором встановлення пам'ятника Леніну виступив перший секретар Красноармійського міського комітету КПУ Денис Михайлов.

Він же взяв на себе основні фінансові витрати на його створення та встановлення.

У церемонії відкриття монумента взяв участь перший секретар ЦК КПУ, керівник фракції комуністів у Верховній Раді Петро Симоненко.

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.