Цеглу з Андріївського продають по 1500 грн за штуку

Столичні спритники вирішили заробити на Андріївському узвозі. У мережі з'явилися оголошення про продаж цегли з цієї вулиці.

Про це пише "Сегодня".

За одну цеглину з Андріївського просять 1000-1500 гривень.

"Продам за розумну ціну старовинні цеглини з клеймом. Є з Андріївського узвозу, з Київської фортеці. Ціна 1000 гривень", - йдеться в оголошенні на одному із сайтів.

Продавці запевняють, що цеглини старовинні.

"Це не свіжак, не бійтеся. Кілька років тому на узвозі згорів дерев'яний будинок, обкладений раритетною цеглою. Родичі ще тоді звідти принесли, валявся на дачі, про всяк випадок. Клеймо є, але розібрати, що там написано, важко. На одній цеглині з Київської фортеці, знайденій після руйнування, можна розібрати прізвище Лунєв", - розповіла продавець Тетяна.

Автори інших оголошень, не розказують про походження цегли: "Так, з Андріївського. Подробиці при зустрічі, ціна — 1500 гривень, але можемо поторгуватися. До речі, найближчим часом, можливо, у мене з'явиться бруківка".

Нічого незаконного в такій торгівля немає, але експерти кажуть, що особливої ​​цінності ці цеглини не мають.

"Більше 100 гривень така цегла не може коштувати. Найстарішій київській цеглі 150 років. Більше можуть дати тільки затяті збирачі, в чиїх колекціях не вистачає якогось примірника. Справжню цінність оцінять лише нащадки років через 100", - сказав колекціонер Сергій З.

Як відомо, на Андріївському узвозі в Києві замінили історичну бруківку на гранітні плити.

УП

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".