У Полтаві назвали вулицю на честь полководця Російської імперії

Депутати Полтавської міськради вирішили назвати одну з вулиць міста на честь фельдмаршала Російської імперії, князя Івана Паскевича.

Про це повідомляє кореспондент ІП у Полтаві.

Депутати пояснюють своє рішення тим, що у травні 2012 року відзначатиметься 230 років з дня народження Паскевича, уродженця Полтави.

"В ієрархії видатних полководців Російської імперії, на мою думку, Паскевич займає місце після Суворова та Кутузова, - зазначив заступник голови Полтавської ОДА Олександр Коваль. - Його ім’я було незаслужено забуте завдяки радянській ідеології. За часів правління імператора Миколи І при ньому було дві видні фігури з Полтавщини: полководець Іван Паскевич і голова уряду Віктор Кочубей".

Вулиця Паскевича наразі перебуває у кварталі перспективної забудови.

Іван Паскевич (1782-1856) - один з українців, які розбудовували Російську імперію, довірена особа імператора Миколи І-го.

Народився в Полтаві, вів своє походження від старшини Полтавського полку, зокрема Паська - військового товариша в армії Богдана Хмельницького.

Учасник війн з турками 1806-1812 рр. та кампанії проти Наполеона 1812 року. Під час війни з Персією командував військами у Закавказзі (фактично був керівником замість номінального Єрмолова), окупував Вірменію і Азербайджан, відкривши шлях на столицю Персії Тегеран. За успішну кампанію отримав титул графа Ериванського (Єреванського).

Брав участь в "усмиренні" гірських народів Кавказу.

У 1831 році керував придушенням Польського визвольного повстання проти Російської імперії. Після успішного його здійснення був призначений намісником Польщі, отримавши титул графа Варшавського. Період правління полтавчанина називали "пасквичевою ніччю" - через репресії проти польської культури.

Пам'ятник Івану Паскевичу у Варшаві, у дворі резиденції імператорського намісника. Збудований у 1870-му, знесений у 1917-му. Зараз на цьому місці - палац президента Польщі

Під час угорського повстання 1848 року проти Австрійської імперії російські війська під командуванням Паскевича брали участь у придушенні революції в Угорщині.

Під час Кримської війни 1954-55 років командував армією на Дунаї. Помер у чині генерал-фельдмаршала Росії, Пруссії та Австрії. Похований у Гомелі в родинній каплиці. 

Читайте також: "У Полтавському драмтеатрі ставлять п'єсу про героїв-росіян і зрадників-мазепинців"

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.