У Полтавському драмтеатрі ставлять виставу про героїв-росіян і зрадників-мазепинців

У провідному театрі Полтавщини інсценували російсько-радянський міф про "зрадників"–мазепинців і "визволителів" з армії царя Петра І. Благородним московитам протистоять смішні "запорожці" Козолуп і Ропавка.

Про це повідомляє "Україна Молода".

Цієї осені в Полтавському обласному українському музично–драматичному театрі ім. М. Гоголя завершили роботу над постановкою історичної драми "Фортеця" за однойменною повістю земляка, письменника Леоніда Бразова. Тією, яку вперше видали книжкою ще в 1974 році, а востаннє — без будь–яких змін у тексті — у 2009–му.

"Це зразок літератури соціалістичного реалізму, в якому героїзували події, що для українців насправді уособлювали трагічне братовбивство, - наголошує видання. - Хто надоумив його керманичів, підпорядкованих управ­лінню культури Полтавської облдержадміністрації, взяти до репертуару такий твір?"

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батуринського, ще цілий

Заступник голови ОДА з питань культури Валерій Пархоменко зазначив, що до того вибору влада не має жодного відношення. А от на думку завідувачки літературною частиною театру Лади Лабзової, "навіть дивно, що ми досі нічого подібного не робили".

Режисером–постановником став заслужений діяч мистецтв України Юрій Кочевенко, його помічником з літературної частини — Лада Лабзова, науковими консультантами — дочка автора повісті, кандидат філологічних наук Лариса Безобразова та колишній директор Музею–заповідника "Поле Полтавської битви" Олександр Янович.

Пані Лабзова запевнила, що нова вистава "політично дуже виважена", там навіть головних героїв змінено.

Новий головний герой — російський комендант фортеці полковник Келін зі своїм почтом. Нотації недолугим господарям міста на кшталт городового отамана з промовистим прізвищем (вигаданим творцями вистави) Козолуп комендант виголошує на тлі величезного російського прапора–триколора з гербом — двоголовим орлом. Останній чомусь не петровських часів, а сучасний, запроваджений у Росії 2000 року.

Анафема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави? - погляд УПЦ МП

Таким собі антиподом реального коменданта Келіна й водночас головним героєм з "українського" боку творці вистави роблять вигаданого автором повісті багатого полтавського крамаря, тобто купця, Івана Ропавку. Саме в його уста вкладають "кучеряві" промазепинські фрази з пафосним рефреном: "Я, Ілько Ропавка, козак запорозький".

"Що не українець у виставі — то або хитрий і такий же зрадливий представник козацької старшини із черевом, або затурканий бідняк, здатний тільки скиглити та жалітися на гірку долю, - пише "Україна Молода". - Повна протилежність їм — російські офіцери з війська Петра І. Ото вже справжні "благородія": чесні, діяльні, впевнені в собі".

Видання зазначає, що саме ці "благородні єдинокровні брати" під командуванням російського полковника Яковлєва в квітні–травні 1709 року пройшлися "вогнем і мечем" по південних сотенних містечках Полтавського полку — Маячці, Нехворощі, Келеберді та інших, спалюючи їх за те, що пропустили на з’єднання з Мазепою і Карлом ХІІ козаків–запорожців під орудою кошового отамана Костя Гордієнка.

Прутський похід Петра І. Як цар хотів зробити столицю на Азовському морі

"Від цієї прем’єри і я, і мої колеги–музейники, і знайомі викладачі історії у полтавських ВНЗ були в шоці, — зазначила заступник директора Музею-заповідника "Поле Полтавської битви", кандидат історичних наук Людмила Шендрик. — Адже в нашому театрі, по суті, інсценували міф про так звану "героїчну оборону Полтави" російськими вояками, українськими козаками та місцевими жителями під час штурмів фортеці шведами. Однак документально підтверджених доказів "усенародного спротиву загарбникам", як і масштабної партизанської війни проти шведів поблизу Полтави, немає".

Дослідник історії полку, заступник директора обласного краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Володимир Мокляк навіть "арифметично" довів: попри залякування і кари, більшість у Полтавському полку все ж залишалася прихильниками Мазепи. Зокрема, 7 із 19 відомих за архівними документами представників полкової та сотенної старшини були відвертими "мазепинцями". Стільки ж виявилося і проросійськи налаштованих (нерідко через суто особистісні фактори).

"Найприкріше те, що цей міф показують дітям, які звикли сприймати все побачене за чисту монету, — продовжує пані Людмила. — Ви ж бачили, скільки їх було на прем’єрі. Кого ми нею виховуємо?"

"Иван Мазепа и Российская империя". Російський історик про те, хто ж був зрадником

На думку видання, "культ" померлого у 1997 році письменника Леоніда Бразова "проштовхує" такий надмірний "піар" автора "Фортеці" його близька родичка. Користуючись при цьому своїми знайомствами з впливовими людьми, насамперед обласними можновладцями.

Під час прем’єри вистави партер театру був переповнений обласними керівниками та чиновниками. Після фіналу вони "скупали" творців вистави в аплодисментах.

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.