Навпроти музею Булгакова хочуть збудувати 8-поверхівку

Проект будівництва готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою Андріївський узвіз,14-16 викликав обурення переважної більшості членів містобудівної ради.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, депутат Київради Олександр Бригинець.

За словами депутата, фахівці висувають до проекту ряд претензій.

Зокрема, висота готельної споруди дорівнюватиме 8 поверхам. Будівля займатиме 85% території виділеної земельної ділянки, в той час як в Києві як правило споруди займають 50-60%, а в багатьох європейських країнах відповідні обмеження ще жорсткіші.

"Якщо зважити, що Андріївський узвіз – пішохідна вулиця, а вузька Фролівська вулиця шириною 6 метрів залишається єдиним під’їздом до готелю на 180 номерів, то уявіть, що на нас чекатиме біля підніжжя узвозу - транспортний колапс", - наголосив Бригинець.

Він додав, що на вулиці 6-ти метрової ширини не можна маневрувати ні сміттєвозом, ні пожежною машиною.

Депутат зазначив, що 26 квітня 2012 року, на сесії Київрада скасувала рішення щодо виділення землі для будівництва зазначеного готелю, але це рішення носить символічний характер, оскільки скасування таких рішень може відбуватись тільки в судовому порядку, бо воно вже набуло чинності.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.