Навпроти музею Булгакова хочуть збудувати 8-поверхівку

Проект будівництва готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою Андріївський узвіз,14-16 викликав обурення переважної більшості членів містобудівної ради.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, депутат Київради Олександр Бригинець.

За словами депутата, фахівці висувають до проекту ряд претензій.

Зокрема, висота готельної споруди дорівнюватиме 8 поверхам. Будівля займатиме 85% території виділеної земельної ділянки, в той час як в Києві як правило споруди займають 50-60%, а в багатьох європейських країнах відповідні обмеження ще жорсткіші.

"Якщо зважити, що Андріївський узвіз – пішохідна вулиця, а вузька Фролівська вулиця шириною 6 метрів залишається єдиним під’їздом до готелю на 180 номерів, то уявіть, що на нас чекатиме біля підніжжя узвозу - транспортний колапс", - наголосив Бригинець.

Він додав, що на вулиці 6-ти метрової ширини не можна маневрувати ні сміттєвозом, ні пожежною машиною.

Депутат зазначив, що 26 квітня 2012 року, на сесії Київрада скасувала рішення щодо виділення землі для будівництва зазначеного готелю, але це рішення носить символічний характер, оскільки скасування таких рішень може відбуватись тільки в судовому порядку, бо воно вже набуло чинності.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.