Американці теж готують фільм про так званий "матч смерті"

На противагу російській стрічці "Матч" про події 1942 року телевізійники зі США готують власну документальну роботу.

Про це повідомляє УНІАН.

Російський кінофільм "Матч" дебютував у вітчизняному прокаті зі скандалом. Протестуючі переконані: фільм принижує гідність українців, адже україномовні в ньому – лише виразно негативні персонажі, а наведені начебто історичні факти не відповідають дійсності.

Проте, зазначається в повідомленні, за прокат виступили 11 проти 9 експертів Держкіно.

Ту ж спробу – розповісти про матч із фашистами у серпні 1942-го – цього місяця втілювала у життя команда американських документалістів. Попри мовний бар'єр скандал довкола російського фільму дійшов і до них.

"Більшість людей, із якими я спілкувався, були роздратовані або засмучені тим фільмом. Бо ж він неправдивий", - сказав продюсер документального фільму "Матч смерті" (телеканал ESPN, США) Денні Арруда.

Він сам хотів би побачити російську роботу. Мотивує це професійним інтересом. Але наголошує – має інший підхід до історії. Його зйомкам передувала ретельна робота з документами.

Трейлер російського "Матчу". ВІДЕО

"Ми знаємо, що гра відбулася. І є документальні підтвердження. Але що ми також знаємо, – легенда, розказана людям, нібито футболістів розстріляли після того, як вони перемогли команду нацистів, – ми знаємо, що це неправда", - зазначив він.

Журналісти зауважують, що протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам не вийде через відсутність фінансування. Залишається проголосувати гаманцем українським глядачам.

Так, приміром, у березні зробили серби. На прем'єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах, – прийшли… аж 12 глядачів.

Як відомо, молодіжні організації звернулися до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ російського фільму "Матч" на території України.

"Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю", - говориться у зверненні. На переконання авторів звернення, у стрічці зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.

"Перелічені сторінки київської історіографії подані у спотвореному вигляді, що є неприпустимим", - наголосили автори звернення назвали даний фільм наругою над пам'яттю про тих українців, які воювали проти фашизму.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.