Американці теж готують фільм про так званий "матч смерті"

На противагу російській стрічці "Матч" про події 1942 року телевізійники зі США готують власну документальну роботу.

Про це повідомляє УНІАН.

Російський кінофільм "Матч" дебютував у вітчизняному прокаті зі скандалом. Протестуючі переконані: фільм принижує гідність українців, адже україномовні в ньому – лише виразно негативні персонажі, а наведені начебто історичні факти не відповідають дійсності.

Проте, зазначається в повідомленні, за прокат виступили 11 проти 9 експертів Держкіно.

Ту ж спробу – розповісти про матч із фашистами у серпні 1942-го – цього місяця втілювала у життя команда американських документалістів. Попри мовний бар'єр скандал довкола російського фільму дійшов і до них.

"Більшість людей, із якими я спілкувався, були роздратовані або засмучені тим фільмом. Бо ж він неправдивий", - сказав продюсер документального фільму "Матч смерті" (телеканал ESPN, США) Денні Арруда.

Він сам хотів би побачити російську роботу. Мотивує це професійним інтересом. Але наголошує – має інший підхід до історії. Його зйомкам передувала ретельна робота з документами.

Трейлер російського "Матчу". ВІДЕО

"Ми знаємо, що гра відбулася. І є документальні підтвердження. Але що ми також знаємо, – легенда, розказана людям, нібито футболістів розстріляли після того, як вони перемогли команду нацистів, – ми знаємо, що це неправда", - зазначив він.

Журналісти зауважують, що протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам не вийде через відсутність фінансування. Залишається проголосувати гаманцем українським глядачам.

Так, приміром, у березні зробили серби. На прем'єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах, – прийшли… аж 12 глядачів.

Як відомо, молодіжні організації звернулися до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ російського фільму "Матч" на території України.

"Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю", - говориться у зверненні. На переконання авторів звернення, у стрічці зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.

"Перелічені сторінки київської історіографії подані у спотвореному вигляді, що є неприпустимим", - наголосили автори звернення назвали даний фільм наругою над пам'яттю про тих українців, які воювали проти фашизму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.