Продюсери фільму про "матч смерті" скаржаться на націоналістів. ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч", заснованого на міфі про "матч смерті" між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві у 1942 році, скаржаться на цькування з боку українських чиновників та "ультранаціоналістів".

Про це повідомляє ZN.ua.

"Агенція у справах кінематографа України у встановлені законами України терміни не прийняла жодного рішення про видачу (або відмову) прокатного посвідчення на фільм, поставивши таким чином під загрозу прокат, - йдеться у листі продюсерів фільму. - Всі наші перемовини з українськими телевізійними каналами і кінотеатрами заблоковані".

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у "Матчу" виникли проблеми з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина. У фільмі є сцени з оголеною Єлизаветою Боярською, що грає дівчину головного героя. Роль її коханого, воротаря Раневича, дісталася Сергію Безрукову.

"Позиція українських чиновників доповнюється політичною кампанією проти фільму "Матч“, розгорнутою ультранаціоналістами, які ведуть справжнє цькування українських кінематографістів, які брали участь у створенні стрічки, - стверджують продюсери. - Представники державних структур України, що відповідають за цей напрямок, не протидіють цій політичній позиції, дотримуючись думки, що "народу України цей фільм не потрібен".

За словами виробників "Матчу", українські політологи також почали у місцевих ЗМІ активну інформаційну кампанію з метою довести, що фільм про матч з нацистами небажаний перед Євро-2012, бо налаштує українських вболівальників проти німецьких.

Тим часом сайт "Терикон" повідомляє, що всі україномовні персонажі фільму показані активними поплічниками нацистів.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з футболом.

Читайте також:

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

"Мы из будущего-2": чому актори відмовляються зніматися в агітпропі

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.